Розумний задум

Розумний задум (англ. intelligent design, ID) — концепція, в межах якої стверджується, що певні характеристики Всесвіту та живих організмів найкраще пояснюються розумною причиною, а не такими неспрямованими процесами як природний добір[1]; одна з форм креаціонізму та антиеволюціонізму[2][3]. Є телеологічним аргументом[4][5].

Найвідомішими аргументами на захист цієї концепції є ідеї «неспрощуваної складності» (англ. irreducible complexity) та «специфічної складності» (англ. specified complexity).[6]

Неспрощувана складність

Термін «неспрощувана складність» увів американський біохімік Майкл Бігі у своїй книзі Darwin's Black Box: The Biochemical Challenge to Evolution («Чорний ящик Дарвіна: біохімічний виклик для еволюції»), виданій 1996 року, де він дав таке визначення:

Під неспрощувано складною [системою] я маю на увазі таку єдину систему, яка складається з декількох добре припасованих, взаємодіючих між собою частин, які в сукупності виконують основну функцію таким чином, що видалення будь-якої з них приведе до припинення ефективного функціонування цієї системи.[7]
Як приклад неспрощувано складної системи Бігі приводить звичайну мишоловку: якщо прибрати будь-яку з її частин, вона перестане працювати.[8][9]

За його словами, такі системи не можуть бути утворені напряму:

Неспрощувано складна система не може бути утворена напряму (тобто, шляхом поступового покращення початкової функції, яка продовжує працювати завдяки тому самому механізмові) через незначні, поступові модифікації системи-попередника тому, що будь-яка система-попередник неспрощувано складної системи, у якої відсутня певна частина, є за визначенням нефункціональною.[7]

Також він відкидає й непряму еволюцію (пов'язану зі зміною функції та механізму дії) таких систем:

При зростанні складності взаємодійної системи [...] ймовірність такого непрямого шляху стрімко падає.[10]

Іншими словами, він використовує неспрощувану складність системи для того, щоб виключити (як концептуально неможливі) прямі еволюційні шляхи (що не включають змін функції або механізму дії), а надзвичайну складність цієї системи для того, щоб виключити (як малоймовірні) непрямі еволюційні шляхи. Цим самим він намагається показати неспроможність поступової еволюції (дарвінівського градуалізму) пояснити походження цих систем.[11]

Прикладами таких неспрощувано складних систем Біхі та інші прихильники концепції розумного задуму вжають бактеріальний джгутик[12][13], імунну ситему[14][15], систему зсідання крові[16] та ін..

Схематичне зображення бактеріального джгутика

Книга Бігі та його концепція неспрощуваної складності викликали чималу критику з боку академічної спільноти.[17][18][19][20][21][22][23][24][25]

Визначена складність

В рамках концепції розумного задуму поняття «визначеної складності» (англ. Specified complexity) було розроблено математиком, філософом і богословом Вільямом Дембським. На думку Дембського, якщо деякий об'єкт має певний рівень складності, то можна показати, що він був створений розумним творцем, а не виник в результаті природних процесів. Для пояснення наводиться такий приклад: буква алфавіту визначена (має сенс), але не складна, пропозиція з випадкового набору букв складна, але не визначена (не має сенсу), сонет Шекспіра і складний, і визначений. Цей же принцип може бути застосований, на його думку, і до біологічних об'єктів, особливо до послідовностей ДНК[26].

Тонка настройка Всесвіту

Прихильники концепції розумного задуму вважають, що наявні фундаментальні фізичні константи зумовлюють існування життя. Якби вони хоч трохи відрізнялися, то життя було б неможливе. На їхню думку, необхідний «розумний інженер-конструктор», який забезпечив би «настройку» цих констант[27].

Молекулярні механізми

Наявність в клітині певних структур, які схожі на механізми, що проєктуються сьогодні людьми, свідчить про існування розумного Конструктора клітини[28].

Частини, які використовуються повторно

Люди у своїй роботі та творчості нерідко повторно використовують моделі, які зарекомендували себе надійними та прекрасно працюють. Форми життя також повторно використовують певні структури (наприклад, очі типу фотокамери). Це є свідченням загального Творця природи.

Зворотне проєктування

Щоб зрозуміти біологічні системи, молекулярним біологам часто доводиться відтворювати їх за допомогою «зворотного інжинірингу» (створення аналога вироби шляхом розбирання зразка і копіювання його елементів). Це свідчить це про те, що ці біологічні системи спочатку були спроєктовані.

Проблема інформації в біології

Пояснити існування складних біологічних структур, наповнених інформацією, нематеріальною субстанцією, можна лише наявністю нематеріального Творця.

Існування законів логіки, які діють однаково у кожний момент часу й у кожній точці простору, не тільки доказує існування розумного Творця, але й робить можливим функціонування науки як процесу логічних роздумів і умовиводів.

Див. також

Примітки
  1. Frequently asked questions // Discovery Institute.
  2. Eugenie C. Scott. Antievolutionism and Creationism in the United States // National Center for Science Education. — 2001.
  3. Nicholas J. Matzke. The Evolution of Creationist Movements // BMC. — 2010.
  4. Del Ratzsch, Jeffrey Koperski. Teleological Arguments for God's Existence// The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2020 Edition), Edward N. Zalta (ed.); Дел Ратш, Джеффри Коперски. Телеологические аргументы в защиту существования Бога /пер.с англ. Ильин Иван//Brick of Knowledge
  5. Суинберн, Ричард. Глава 8. Телеологические аргументы. Существование Бога.
  6. What is "Intelligent Design" Creationism?. National Center for Science Education. 2008.
  7. Michael Behe. Darwin's Black Box. Free Press, 2006 [1996], с. 39.
  8. Michael Behe. Darwin's Black Box. Free Press, 2006 [1996], с. 42–43.
  9. Michael Behe. A Mousetrap Defended. Intelligent Design, 2000.
  10. Michael Behe. Darwin's Black Box. Free Press, 2006 [1996], с. 40.
  11. Paul Draper. Irreducible Complexity and Darwinian Gradualism: A Reply to Irreducible Complexity and Darwinian Gradualism: A Reply to Michael J. Behe. Faith and Philosophy: Journal of the Society of Christian Faith and Philosophy: Journal of the Society of Christian Philosophers, 19 (1), 3–21, 2002, с. 5.
  12. Michael Behe. Darwin's Black Box. Free Press, 2006 [1996], с. 69–73.
  13. S.A. Minnich & S.C. Meyer. Genetic Analysis Of Coordinate Flagellar And Type III Regulatory Circuits In Pathogenic Bacteria. M. W. Collins & C. A. Brebbia. Design and Nature II. WIT Press, 2004.
  14. Michael Behe. Darwin's Black Box. Free Press, 2006 [1996], с. 117—139.
  15. J. Bergman & N. O'Sullivan. Did immune system antibody diversity evolve?. Journal of Creation, 22 (2), 92–96, 2008.
  16. Michael Behe. Darwin's Black Box. Free Press, 2006 [1996], с. 74–97.
  17. J.A. Coyne. God in the details // Nature. — Т. 383. — С. 227–228.
  18. K.R. Miller. Review of Michael Behe's Darwin's Black Box // Creation/Evolution Journal. — 1996. — Т. 16, № 2. — С. 36–40.
  19. T. Cavalier-Smith. The blind biochemist // Trends in Ecology & Evolution. — 1997. — Т. 12, вип. 4. — С. 162–163.
  20. D.J. Depew. Intelligent Design and Irreducible Complexity: A Rejoinder // Rhetoric & Public Affairs. — 1998. — Т. 1, № 4. — С. 571-578.
  21. N. Shanks. Redundant complexity: A critical analysis of intelligent design in biochemistry / K.H. Joplin // Philosophy of Science. — 1999. — Т. 66, № 2. — С. 268–282.
  22. R.H. Thornhill. A Classification of Possible Routes of Darwinian Evolution / D.W. Ussery // Journal of Theoretical Biology. — 2000. — Т. 203, вип. 2. — С. 111–116.
  23. P. Draper. Irreducible Complexity and Darwinian Gradualism: A Reply to Irreducible Complexity and Darwinian Gradualism: A Reply to Michael J. Behe // Faith and Philosophy: Journal of the Society of Christian Faith and Philosophy: Journal of the Society of Christian Philosophers. — 2002. — Т. 19, вип. 1. — С. 3–21.
  24. M. Boudry. Irreducible Incoherence and Intelligent Design: A Look into the Conceptual Toolbox of a Pseudoscience / S. Blancke, J. Braeckman // The Quarterly Review of Biology. — 2010. — Т. 85, № 4. — С. 473–482.
  25. M. Ruse. Creationism / E.N. Zalta // The Stanford Encyclopedia of Philosophy. — 2021.
  26. Организованная сложность или как атеистические допущения ставят препятствия науке.
  27. Hector Avalos. Review/ The Privileged Planet: How Our Place in the Cosmos is Designed for Discovery by Guillermo Gonzalez and Jay W. Richards
  28. Молекулярные механизмы: экспериментальная поддержка вывода о Разумном Замысле.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.