Рольф Якобсен

Народився 1907 року в Осло, яке тоді називалось Христианією. У віці шести років переїхав з родиною до комуни Оснес, де його батько отримав посаду шкільного стоматолога. 1920 року переїхав назад до Осло, де навчався у приватній школі. Протягом цього часу за ним наглядав його дядько. Після школи п'ять навчався в Університеті Осло, проте так його і не закінчив. 1927 року протягом шести місяців проходив війську службу в збройних силах Норвегії.

З 1937 по 1939 рік був членом Норвезької робітничої партії.[5]

У своїй праці Jord og jern' (Земля та залізо), яка була написана у верлібрі, Якобсен представив урбаністичний світ, гоночні автомобілі, літаки та електро-турбіни. Через ці теми роботи Якобсена були тісно пов'язані з футуризмом, але вони були сповнені романтизму. Він не поділяв захвату футуристів від нових винаходів чи від звуку мотора автомобіля, натомість бачив відносини між машинами та людьми, як щось складніше. На Якобсена найбільший вплив здійснили «Старша Едда», п'єса R.U.R. Карела Чапека та поезія Карла Сендберга.

1934 року Якобсен повернувся до Оснеса, щоб доглянути за батьком. Там він приєднався до інтелектуальної групи під назвою Clarté, а також став одним з лідерів Норвезької робітничої партії в Гедмарку. Крім цього, працював у місцевій газеті «Kongsvinger Arbeiderblad», яку спонсорувала партія.

1935 року видав свою другу збірку віршів «Vrimmel», яка продемонструвала обурення автора сучасною цивілізацією. Якобсен не прийняв маніфест Марінетті та його «Ми хочемо уславити війну» та передбачив появу протигазів та кулеметів. Після «Vrimmel» поет «мовчав» 16 років.

1940 року одружився з Петрою Тенду, з якою у них народилось двоє синів. В той час, як у батьків Якобсена шлюб не був успішний, у самого Рольфа він склався гармонійно. Петра померла 1985 року, а Якобсен у своїй збірці 1995 року «Nattåpent» писав ніжні та романтичні вірші про їхнє спільне життя.

Під час Другої світової війни, коли Німеччина окупувала Норвегію, написав передову статтю в «Kongsvinger Arbeiderblad» про підтримку нової окупаційної влади. Він також був членом Норвезької націонал-соціалістичної партії. Після війни був звинувачений у державній зраді та засуджений до трьох років каторжних робіт.

Після виконання вироку оселився у місті Гамар. Десять років працював продавцем книг, а потім влаштувався журналістом та нічним редактором газети Hamar Stifstidende. 1950 року став католиком, а 1951 року видав третю збірку віршів під назвою «Fjerntog».

Якобсен часто іронічно висловлювався щодо нових технологій та схвалював вміння тішитись маленьким радощам. Деколи для цього він використовував гумор, а деколи його вірші мали урочистість, схожу на гімн. У Гамарі він жив у старому дерев'яному будинку біля озера Мйоса та залізниці. Ці навколишні краєвиди він також описував у віршах. Якобсен також видав такі збірки як Pass for dørene - dørene lukkes (1972), Pusteøvelse (1975) та Tenk på noe annet (1979).[6]

• Jord og jern ('Earth and Iron') – поезія (1933)
• Vrimmel ('Swarm') – поезія (1935)
• Fjerntog (Express Train) – поезія (1951)
• Hemmelig liv ('Secret Life') – поезія (1954)
• Sommeren i gresset ('Summer in the Grass') – поезія (1956)
• Brev til lyset ('Letter to the Light') – поезія (1960)
• Stillheten efterpå ('The Silence Afterwards') – поезія (1965)
• Headlines – поезія (1969)
• Pass for dørene - dørene lukkes ('Mind the Doors - The Doors are Closing') – поезія (1972)
• Pusteøvelse ('Breathing exercise') – поезія (1975)
• Den ensomme veranda ('The Lonely Veranda') – поезія (1977)
• Tenk på noe annet ('Think About Something Else') – поезія (1979)
• Liv laga – поезія (1982)
• Nattåpent ('Night Watch') – поезія (1985)
• Alle mine dikt ('All My Poems') – поезія (1990)
• En liten kvast med tusenfryd og fire rare løk: ukjente dikt og tekster 1925-1993 – поезія (1996)
• Samlede dikt ('Collected Poems') – збірна робіт (1999)
• The Roads Have Come to an End Now (2001)
• North in the World: Selected Poems of Rolf Jacobsen (2002)

За час своєї кар'єри Якобсен отримав багато нагород та премій, серед яких членство у Норвезькій академії мови та літератури, премія Асоціації норвезьких критиків (1960), Премія Доблоуга (1968), премія видавництва «Аскегоуг» (1986) та Скандинавська премія Шведської академії (1989).

• Schæffers legat 1934
• Henrichsens legat 1936
• Den norske Kritikerprisen for litteratur or Kritikerprisen 1960, for Brev til lyset
• Riksmålsforbundets litteraturpris 1965
• Doblougprisen 1968
• Sarpsborgprisen 1969
• Glåmdalens kulturpris 1969
• Ønskediktprisen (NRK) 1970
• Hedmarksprisen 1977
• Aschehougprisen 1986
• Hamarprisen 1986
• Svenska Akademiens nordiske pris 1989
• Æresmedlem av Hamar Natur og ungdom 1989
• Æresmedlem av Hedmark Forfatterlag 1989
• Hedmark fylkeskommunes kulturpris 1990
• Æresmedlem av Naturvernforbundet Hedmark 1992

• Рольф Якобсен