Роман Ружинський

Рома́н Кирикович Наримунтович-Ружи́нський (1575 — 18 квітня 1610) — полководець Речі Посполитої, руський князь, син козацького гетьмана Кирила Ружинського, гетьман військ Лжедмитрія ІІ.

Роман Ружинський
Народився 1575[1]
Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 4 квітня 1610(1610-04-04)
Joseph-Volokolamsk Monasteryd, Теряєво (Волоколамський район), Q4209242?, Клинський повітd, Російська імперія
Країна  Річ Посполита
Титул князь
Посада посол Сейму Речі Посполитоїd
Військове звання ротмістр
Конфесія римо-католик
Рід Ружинські
Батько князь Кирило Ружинський
Мати Євдокія Куневська г. Пятиріг
У шлюбі з Софія Карабчіївська
Діти донька Свірська
Герб

Життєпис

З 1600 року воював під проводом польного коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. В 1607 році брав участь у битві під Ґузовим (Польща), бився за короля Сигізмунда III Вазу з рокошанами Миколая Зебжидовського.

На початку 1608 року з невеликим загоном гусарів покинув військо короля і, позичивши[2] грошей у краківського воєводи М. Зебжидовського (близько 60 тисяч злотих під заставу своїх земель), зібрав військо для походу проти Московського царства. Прибув до Орла (табір Лжедмітрія II), вчинив переворот, усунувши з посади головнокомандувача Миколая Меховецького, став гетьманом військ самозванця.

Як гетьман вів переговори з московським царем; отримав кілька визначальних перемог над військами московитів. Так, 10-11 травня під містечком Болхов, маючи всього 30000 війська, розгромив 170000-не московське військо князя Дмітрія Шуйського[3][4]. 28 червня 1608 року розбив військо московського князя Василя Масальського на Ходинці, взяв в полон князя Масальського і захопив великий обоз[5].

Сприяв одруженню Лжедмитрія II з Мариною Мнішек[6]. Після розпаду Тушинського табору вирішив приєднатися до армії короля Сигізмунда III.

Помер у Московщині від хвороби, був похований у домініканському костелі святого Миколая у Києві (потім — Петропавлівська церква на Подолі), де був його надгробок.

Сім'я

Вдова князя — славна «кресова невістка» Софія з Корабчевських (Карабчіївських[7]) — стала четвертою дружиною віленського каштеляна Єроніма (Яроша) Ходкевича.[8] Мали двох дітей - сина і доньку. Син звався Яків. Яків стане родоначальником роду Розумовських. Ім'я доньки наразі не встановлено. Відомо лише, що вона уклала шлюб з коронним обозним Петром Свірзьким з Романова.[9]

Примітки
  1. MAK
  2. зайнявши
  3. Болхов, Болховская битва
  4. КИЕВСКАЯ ЛЕТОПИСЬ (1241—1621)
  5. Татищев В. История Российская. Часть 4 // 34 (рос.) Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.
  6. Татищев В. История Российская. Часть 4 // 35 (рос.) Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.
  7. Войтович, с. 626 Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine..
  8. Dobrowolska W. Chodkiewicz Hieronim (Jarosz) h. Gryf z Mieczem (†1617) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 360—361. (пол.)
  9. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Т. 3. — S. 899.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.