Ромоло Біццотто

Ромоло Біццотто (італ. Romolo Bizzotto, нар. 16 лютого 1925, Череа) — італійський футболіст, що грав на позиції . По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ромоло Біццотто
Ромоло Біццотто
Особисті дані
Народження 16 лютого 1925(1925-02-16) (96 років)
  Череа, Італія
Смерть 27 березня 2017(2017-03-27)[1] (92 роки)
  Турин, Італія
Зріст 177 см[2]
Вага 76 кг[2]
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
? «Аудаче»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1942–1943 «Аудаче»5 (0)
1945–1949 «Верона» 125 (14)
1949–1953 «Ювентус» 46 (2)
1952–1953 →  СПАЛ 10 (0)
1953–1954 «Палермо» 22 (1)
1954–1955 «Каррарезе» 25 (0)
1955–1957 «Луккезе-Лібертас» 32 (3)
1957–1959 «Роверето»? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1958–1959 «Роверето»
1959–1960 «Верона»(мол.)
1960–1961 «Верона»
1961–1962 «Верона»(мол.)
1962–1965 «Ріміні»
1965–1970 «Реджяна»
1970–1971 «Реджина»
1971–1972 «Ювентус»(дублери)
1972–1988 «Ювентус»(помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Верона» та «Ювентус».

Ігрова кар'єра

Народився 16 лютого 1925 року в місті Череа. Вихованець футбольної школи клубу «Аудаче».

У дорослому футболі дебютував 1942 року виступами за цю ж команду, в якій провів один сезон, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Верони» з Серії Б, до складу якого приєднався 1945 року[3]. Відіграв за команду з Верони наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем команди.

1949 року уклав контракт з клубом «Ювентус»[4], у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії[5], проте основним гравцем не став, програвши конкуренцію Джакомо Марі та Альберто Піччініні. Через це на сезон 1952/53 Біццотто був відданий в оренду в СПАЛ[6], після чого став гравцем «Палермо», також з Серії А.

В подальшому виступав за нижчолігові «Каррарезе» та «Луккезе-Лібертас».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Роверето», за який виступав протягом 1957—1959 років.

За свою кар'єру він провів 78 матчів (3 голи) в Серії А, і 104 матчів (8 голів) в Серії B.

Виступи за збірні

У складі збірної Італії був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1958 року, ставши граючим тренером «Роверето».

З 1959 року працював з молодіжною командою «Верони», а у сезоні 1960/61 навіть очолював основну команду, що виступала у Серії Б, після чого повернувся до «молодіжки».

В подальшому тренував команди «Ріміні», «Реджяна» та «Реджина».

1981 року став тренером дублю «Ювентуса», а вже наступного року був переведений до головної команди, де став асистентом Честмира Вицпалека. Після звільнення чехрсловацького фахівця залишався асистентом його наступників Карло Парола, Трапаттоні та Ріно Маркезі і покинув посаду лише 1988 року, коли новий тренер турінців Діно Дзофф взяв своїм асистентом Гаетано Ширеа.

Титули і досягнення

Як гравця
«Ювентус»: 1949–50, 1951–52

Примітки
  1. La Juventus ricorda Romolo Bizzotto
  2. Olympedia — 2006.
  3. Serie B 1947-1948 — xoomer.virgilio.it
  4. Gli eroi in bianconero: Romolo BIZZOTTO
  5. Bizzotto dal derby Primavera alla "panchina" del Comunale
  6. Le liste di trasferimento della Serie A, B e C

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.