Гаетано Ширеа

Вихованець футбольної школи клубу «Аталанта». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1972 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 58 матчах чемпіонату.

1974 року перейшов до клубу «Ювентус», за який відіграв 14 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем захисту команди. За цей час сім разів виборював титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії (двічі), володарем Кубка УЄФА, володарем Кубка Кубків УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА, володарем Кубка чемпіонів УЄФА, володарем Міжконтинентального кубка. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Ювентус» у 1988 році.

Гаетано Ширеа (ліворуч), як капітан, вітає Альфредо Тена перед матчем проти Мексики в 1984 році.

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 78 матчів, забивши 2 голи. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, здобувши того року титул чемпіона світу, чемпіонату світу 1986 року у Мексиці.

Припинивши професійні виступи на футбольному полі у 1988, залишився у структурі «Ювентуса» як помічник головного тренера.

3 вересня 1989 року перебував у Польщі, де відвідав гру місцевого клубу «Гурник» (Забже), найближчого суперника «Ювентуса» у тогорічному розіграші Кубка УЄФА. Повертаючись після матчу до Варшави, автомобіль, у якому крім Ширеа перебували водій, перекладач та представник польського клубу, зіткнувся на трасі неподалік села Бабськ з вантажівкою. Після лобового зіткнення, що відбулося внаслідок ризикованого обгону, здетонували каністри з пальним, які знаходилися у вантажівці. В результаті пожежі усі пасажири легковика, крім представника «Гурника», загинули.[1]