Ругон-Маккари
«Ругон-Маккари»[1] (повністю «Ругон-Маккари. Природна і соціальна історія однієї родини в епоху Другої імперії») — збірна назва циклу з 20 романів французького письменника Еміля Золя. Цей роман-ріка вважається вершиною французького натуралізму [джерело не вказане 1828 днів].
Передмова до першого роману серії | |
Автор | Еміль Золя |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Les Rougon-Macquart |
Мова | французька |
Тема | Друга французька імперія |
Жанр | роман-ріка |
Видано | 1871—1893 |
Структура
Більшість головних героїв циклу представлені у першому романі, «Кар'єра Ругонів». Надалі будь-яка чітка хронологічна послідовність відсутня.
Відношення до Наполеона III
З позицій натуралізму, Золя дає вельми деталізований опис життя міст і сільських громад, а також різного виду підприємств. Наприклад, у романі Черево Парижа детально описана структура міського ринку сирів того часу. Також романи описують події франко-пруської війни 1870 року. Варто відзначити, що серія була розпочата автором після падіння Наполеона III.
Романи
У «Вступі» свого останнього роману (Доктор Паскаль) Золя дав рекомендований порядок читання, хоча в ньому немає великої необхідності, оскільки сюжет кожного роману розвивається незалежно від інших[2].
Послідовність видання
|
Рекомендований порядок читання[2]
|
Переклади українською
Українською мовою цикл перекладено не повністю. У 1929—1930-му роках видавництвом ДВУ було опубліковано 18-томник творів Золя. З «Ругон-Маккарів» до нього увійшло романів: «Щастя Ругонів», «Черево Парижа», «Радість життя», «Мрія», «Прорість (Жерміналь)», «Людина-звір», «Гроші», «Доктор Паскаль». Крім того, частково перекладеним є сьомий роман циклу «Пастка».
Генеалогія персонажів
┌─ Ежен Ругон ┌─ Максим Саккар ──── Шарль Саккар │ 1811–? │ 1840–1873 1857–1873 │ │ ├─ Паскаль Ругон --------├─ Клотільда Саккар ── син │ 1813–1873 │ 1847–? 1874–? │ │ ┌─ П'єр Ругон ────┼─ Аристид Саккар ───┴─ Віктор Саккар │ 1787–1870 │ 1815–? 1853–? │ │ │ ├─ Сідонія Туше ────── Анжеліка-Марі │ │ 1818–? 1851–1869 │ │ │ └─ Марта Муре ───┐ ┌─ Октав Муре ────── син та донька │ 1819–1864 │ │ 1840–? │ │ │ │ ├─┼─ Серж Муре │ │ │ 1841–? │ │ │ │ ┌─ Франсуа Муре ─┘ └─ Дезіре Муре │ │ 1817–1864 1844–? │ │ Аделаїда Фук ─┼─ Урсула Маккар ──┼─ Елен Рамбо ────── Жанна Гранжан 1768–1873 │ 1791–1839 │ 1824–? 1842–1855 │ │ │ └─ Сільвер Муре │ 1834–1851 │ │ ┌─ Ліза Кеню ─────── Поліна Кеню │ │ 1827–1863 1852–? │ │ │ │ ┌─ Клод Лантье ─────── Жак-Луї Лантье │ │ │ 1842–1876 1864–1876 │ │ │ └─ Антуан Маккар ─┼─ Жервеза Купо ──────┼─ Жак Лантье 1789–1873 │ 1829–1869 │ 1844–1870 │ │ │ ├─ Етьєн Лантье ────────── донька │ │ 1846–? │ │ │ └─ Анна Купо ─── Луї Купо │ 1852–1870 1867–1870 │ └─ Жан Маккар ─────── двоє дітей 1831–?
Примітки
- Правильніше була б назва «Ругони-Маккари», проте в українській мові традиційно використовується написання «Ругон-Маккари».
- Emile Zola, novelist and reformer: an account of his life & work (1904). — Ppg. 348—364.