Рудак Данило Дмитрович

Данило Дмитрович Рудак (псевдо.: «Чорний»; нар. 1916, с. Назавизів, нині Надвірнянський район, Івано-Франківська область — пом. 16 серпня 1948, с. Остриня, нині Тлумацький район, Івано-Франківська область) — український військовик, сотник УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА та Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу.

Данило Рудак
 Сотник
Загальна інформація
Народження 1916(1916)
с.Назавизів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
Смерть 16 серпня 1948(1948-08-16)
с.Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область
Псевдо «Чорний»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
осінь 1947 — 16 серпня 1948 Організаційний референт Тлумацького надрайонного проводу ОУНР
8 серпня 1945 — осінь 1947 Командир куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс»
листопад 1944 — 8 серпня 1945 Командир сотні «Звірі» куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс»
липень 1944 — листопад 1944 Командир сотні «Дружинники-2» куреня «Скажені» ТВ-22 «Чорний ліс»
весна 1944 — липень 1944 Ройовий сотні куреня «Скажені» ТВ-22 «Чорний ліс»
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Данило Рудак народився у селі Назавизів, нині Надвірнянський район, Івано-Франківська область, у сім'ї Данила (1868—1939) та Марії Рудак (1867—1953). Був третьою дитиною у сім'ї, мав старшого брата Михайла (1911—1945) та двох сестрер — Євдокию (1910—1968) та Параску (1924—2003). Старший брат Михайло був членом ОУНР, загинув у 1945 році в УПА під час бою з нквдистами.

Освіта — незакінчена середня. Закінчив механічні курси, професійний водій. Активний член товариства «Просвіта» в селі. Пройшов строкову службу у Польській армії (1938—1939), де отримав звання підстаршини. Член ОУН із 1939 року.

Учасник німецько-польської війни, під час якої потрапив у німецький полон. У 1939—1941 роках перебував за кордоном. Вояк легіону ДУН (04.-10.1941), а відтак 201-го батальйону охоронної поліції «Шуцманшафт» (10.1941-12.1942).

За дорученням ОУНР працює перекладачем української допомогової поліції в Станіславові (1943), де отримав офіцерське звання. Навесні 1944 року разом з іншими поліціянтами переходить в УПА. В УНС з 1943 р. Командир рою розвідників, бунчужний сотні, а відтак — чотовий сотні УПА «Дружинники» куреня «Скажені» (весна-літо 1944). Командир сотні «Дружинники 2» («Звірі»; осінь 1944 — 04.1945), командир куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс» (04.1945 — осінь 1947). Організаційний референт Тлумацького надрайонного проводу ОУН (осінь 1947 — 08.1948).

Данило Рудак загинув 16 серпня 1948 року, натрапивши на засідку чекістсько-військової групи.

Нагороди
  • Згідно з Наказом Крайового військового штабу УПА-Захід ч. 18 від 1.03.1946 р. хорунжий УПА, командир куреня «Смертоносці» Данило Рудак — «Чорний» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА[1].
  • Згідно з Наказом Крайового військового штабу УПА-Захід ч. 20 від 15.08.1946 р. сотник УПА, командир куреня УПА «Смертоносці» Данило Рудак — «Чорний» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу[2].

Звання

Вшанування пам'яті
  • 21.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Зелена Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 031) та Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 008) передані Парасковії Срібній, племінниці Данила Рудака — «Чорного»[4].

Див. також

Примітки
  1. ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 240.
  2. Літопис УПА. Основна серія: Група УПА «Говерля». Книга друга: спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру. — Т. 19. — Торонто–Львів, 1992. — С. 157.
  3. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 145
  4. Наталія Салига. Курінний «Чорний» Данило Рудак. — Івано-Франківськ, 2008. — С. 19.

Література
  • Петро Содоль. Українська Повстанча Армія, 1943—1949. Довідник другий. — Нью-Йорк: Пролог, 1995. — С. 80.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 22: Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1951 / упоряд. Дмитро Проданик, Степан Лесів. — Київ; Торонто, 2013. — С. 1125.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.