Назавизів

Назави́зів — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

село Назавизів
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Надвірнянський район
Рада Назавизівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26120070110014202
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1479
Населення 1895
Площа 62.46 км²
Густота населення 30.34 осіб/км²
Поштовий індекс 78425
Географічні дані
Географічні координати 48°40′11″ пн. ш. 24°35′48″ сх. д.
Водойми Бистриця Надвірнянська
Місцева влада
Адреса ради вул.М.С.Грушевського, 79, с.Назавизів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78425
Карта
Назавизів
Назавизів
Мапа

 Назавизів у Вікісховищі

Розташування

Село, центр сільської Ради, розташоване за 4 км від районного центру, 3 км від залізничної станції Лісна Тарновиця. Через село проходить автомагістраль Івано-Франківськ — Рахів. Сільраді підпорядковане село Мирне.

Історія

Згадується 1 травня 1447 року в книгах галицького суду[1].

Перша письмова згадка про село належить до 1479 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[2].

Селяни Назавизова бойкотували вибори до австрійського парламенту 1908 року і польського сейму в листопаді 1922 року

Сьогодення

У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, клуб, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет, філія зв'язку, ощадна каса. Село газифіковане і має часткове вуличне освітлення. На території села зареєстрована греко-католицька церква «Усікновення Чесної Голови Пророка Івана Хрестителя», парох — отець Роман Іванків. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1187)[3]. Церква датована 1820 роком, тризрубна, дерев'яна з маківками на дахах унікальної форми.[4][5]

Докладніше: Церква Усікновення Чесної Голови Пророка Івана Хрестителя (Назавизів)

Відомі люди

Народились
  • Гурмак Василь Миколайович — український скульптор[6]
  • Микола Васильович Кугутяк — український історик, директор Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор історичних наук.
  • Рудак Данило Дмитрович «Чорний» (*1916 – †16.08.1948, біля с. Остриня Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.). Освіта — незакінчена середня. Закінчив механічні курси, професійний водій. Активний член товариства «Просвіта» в селі. Пройшов строкову службу у Польській армії (1938—1939), де отримав звання підстаршини. Учасник німецьо польської Член ОУН із 1939 р. війни (09.1939), під час якої потрапив у полон. У 1939—1941 рр. перебував за кордоном. Вояк легіону ДУН (04.-10.1941), а відтак 201-го батальйону охоронної поліції «Шуцманшафт» (10.1941-12.1942). За дорученням ОУН працює перекладачем української допомогової поліції в Станіславові (1943), де отримав офіцерське звання. Навесні 1944 р. разом з іншими поліцейськими переходить в УПА. В УНС з 1943 р. Командир рою розвідників, бунчужний сотні, а відтак — чотовий сотні УПА «Дружинники» куреня «Скажені» (весна-літо 1944). Командир сотні «Дружинники-2» («Звірі»; осінь 1944 — 04.1945), командир куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс» (04.1945 — осінь 1947). Організаційний референт Тлумацького надрайонного проводу ОУН (осінь 1947 — 08.1948). Загинув, натрапивши на засідку чекістсько-військової групи. Хорунжий (10.10.1945), сотник (22.01.1946) УПА; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (1.01.1946) та Срібним хрестом бойової заслуги 2 класу (22.01.1946) та за хоробрість у боях та вміле керівництво повстанськими відділами під час боїв[7].
  • Пилипюк Мирослав Миколайович — начальник ЗУГРЕ, заслужений геофізик України, почесний розвідник надр.

Примітки
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.160, № 1817а (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 17 березня 2021.
  4. Назавизів с Церква св.Іоана Предтечі. www.pslava.info. Процитовано 15 травня 2021.
  5. Церква Назавизів Надвірнянський район. decerkva.org.ua. Процитовано 15 травня 2021.
  6. ГУРМАК Василь Миколайович
  7. Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—1949. Довідник другий. — Нью-Йорк: Пролог, 1995. — С. 80; Літопис УПА. Нова серія. Т. 22: Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1951 / упоряд. Дмитро Проданик, Степан Лесів. — Київ; Торонто, 2013. — С. 1125.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.