Руди розсіяних елементів

Руди розсіяних елементів (рос. руды рассеянных элементов, англ. ores of trace elements; нім. Erze n pl der Spurenelemente) – природні мінеральні утворення, що містять розсіяні елементи в концентраціях, при яких економічно доцільне їх вилучення. Розсіяні елементи власних родовищ не утворюють, їх в осн. отримують попутно при комплексній переробці руд ін. корисних копалин і мінеральних концентратів.

Рудами розсіяних елементів можуть бути мінерали:

• нефелін (Rb, Cs, Ga),
• апатит (Sr, TR),
• біотит (Li, Cr, Rb, Tl, Ga),
• світла слюда (Li, Rb, Cs, Tl, Ga),
• титаномагнетит, ільменіт (Sc, V),
• каситерит (Sc, In, Ga, Та, Nb),
• вольфраміт (Sc, Та, Nb),
• сфалерит (Cd, In, Ga, Tl, Ge),
• ґаленіт (Cd, Tl, Se, Te, Bi, Ag),
• халькопірит (Cd, In, Se, Te, Re, Ni, Pd, Pt, Rh, Ir, Ru, Os, Co, Bi),
• молібденіт (Re, Se, Te),
• пентландит (Pd, Pt, Rh, Co, Se, Te),
• антимоніт, кіновар (Tl, Se).

Розсіяні елементи в більшій або меншій мірі виявляють халькофільні (селен, телур, реній, ґерманій, кадмій, індій, талій, ґалій), літофільні і сидерофільні (ванадій, ґерманій, скандій, родій, рубідій), органофільні (ґерманій, ванадій і ін.) і гідрофільні (рубідій) геохімічні властивості. Геохімічні особливості елементів визначають їх металогенію і приуроченість до певних геол.-геохімічних груп і типів родовищ.