Рудник Галковського

Рудник ім. Кірова (рудник Галковського, Артемівський рудник) підприємство з видобутку залізної руди Криворізького залізорудного басейну підземним способом. Належить «ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг».

Рудник Галковського
Дата створення / заснування 1887
Названо на честь Кіров Сергій Миронович
Голова Черненко Олександр Романович
Держава  СРСР і  Україна
Батьківська компанія (організація, установа) Кривбасруда
Розташування штаб-квартири Кривий Ріг

Рудник засновано в 1887 році Південно-Дніпровським металургійним товариством на землях, орендованих у поміщиці Ю. А. Галковської. У 1900 році він видавав 600 тисяч тонн руди/рік. Відразу після революції рудник Галковського першим в Кривому Розі відновив видобуток залізної руди. Незважаючи на відсутність механізації, на кінець 1918 року тут було видобуто 5 млн. 556 тис. тонн залізної руд. На початок розробки руду видобували відкритим способом, а з 20-х рр. ХХ століття — шахтами. Рудник перейменований в Артемівський, в 1939 році йому присвоєно ім'я С. М. Кірова.

Рудник мав у складі шахтаи: № 1 ім. Артема, № 2 ім. Артема Східна, ім. Кірова, «Північна», також в його складі були кар'єр (Південний), дробильно-сортувальна фабрика, ремонтно-механічний, енергетичний та інші цехи.

Весь видобуток руди видавався через похилий ствол шахти 2 ім. Артема, обладнаний стрічковим конвеєром. Таких стволів на руднику побудовано два. Крім них, родовище ім. Кірова розкрите також рядом вертикальних стволів. Проектна потужність рудника з 1993 року становила 7 600 тис. тонн руди. В 1997 році на руднику видобуто 2 045,5 тис. тонн з вмістом заліза 53,77 %. Рудний поклад розробляється на горизонтах 955 та 1045 м.

Рудоуправління розробляє багаті руди Криворізького родовища. Руди мартитові, гетит-гематит-мартитові і гетит-гематитові.

Родовище розкрите до глибини 900 м двома похилими рудопідйомними стволами, до глибини 1100 м — трьома вертикальними рудопідйомними і п'ятьма вентиляційними стволами. Система розробки — підповерхового обвалення з відбиванням руди глибокими свердловинами.

Шахта № 2 ім. Артема належить Центральному гірничо-збагачувальному комбінату. Законсервована.

Видобуток йде скиповим способом через шахту ім. Артема № 1

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.