Рудницький Іван-Теодор

Іва́н-Теодо́р Рудни́цький (20 листопада 1887, Бедриківці — 3 березня 1951, Гекстер, Німеччина) — галицький громадський і військовий діяч, родом з-під Заліщиків на Тернопільщині. Доктор права (1925).

Короткий життєпис

Закінчив Львівський університет 1908 року. Працював нотаріусом у Бережанах.

Під час І-ї світової воював на італійському фронті, командант скорострільної сотні.[1]

Діяч таємного Військового Комітету у Львові, який підготував перебрання влади від австрійської адміністрації у листопаді 1918 в Галичині, особисто перебрав командування корпусу у Львові. Сотник УГА військовий відпоручник диктатора Євгена Петрушевича у Відні, згодом у Празі (одночасно керівник УВО в Чехо-Словаччині). Деякий час член проводу УВО, 1925 вийшов з її лав.

Після повернення до Галичини 1927 адвокат у Львові, діяч УСДП, член керівних органів. Під час німецької окупації — діяч Українського Допомогового Комітету. 1944 року емігрував до Німеччини.

Помер у Гекстері (Німеччина). Його син Леонід Рудницький — філолог, діяч української спільноти США.

Примітки

  1. Петро Гуцал, Б. Пиндус. Рудницький Іван Теодор Діонісійович… С. 206

Джерела та література

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.