Рудольф Арнгейм

Рудольф Арнгейм народився у Берліні в сім'ї власника фабрики з виробництва фортепіано. У 1923 році вступив до Берлінського університету, де вивчав філософію і психологію, а також історію мистецтва та музики. Під час навчання Арнгейм прослухав курс лекцій представника нової психологчної школи гештальтпсихології Макса Вертгеймера та пристав до цього напряму у психології, прагнучи застосувати висновки і методику гештальтпсихології до своїх досліджень мистецтва і художньої діяльності. М. Вейтгеймер став також керівником дисератції Арнгейма з експериментальної психології зорового сприйняття, яку той захистив 26 липня 1928 року.

Обкладинка «Die Weltbühne», 1929

Після закінчення університету, з 1928 по 1933 роки, працюючи журналістом, публікував статті в ліберальному щотижневику «Вельтбюне» (нім. Die Weltbühne); цікавився Баухаусом, кінематографом, особливло театром Бертольда Брехта та фільмами Сергія Ейзенштейна. Згодом ці статті стали основою його першої книги «Кіно як мистецтво», що вийшла німецькою мовою у 1932 році, а роком пізніше була перекладена англійською.

З 1933 році після приходу до влади в Німеччині нацистів для Рудольфа Архейма, що мав єврейське походження, почалися роки вигнання. Спочатку протягом шести років він працював у Римі, куди переїхав на запрошення «Міжнародного інституту освітннього кино». Продовжував писати рецензії, був одним з редакторів трьохтомної «Енциклопедії кіно». У 1936 році опублікував у Лондоні книгу «Радіо: мистецтво звуку», в якій виклав свої ідеї відносно майбутнього радіо.

У 1939 році, після погрішення в Італії політичної ситуації, Арнгейм переїхав до Великої Британії[3], де близько року працював перекладачем у службі міжнародного мовлення Бі-Бі-Сі. Восени 1940 року він перебрався до Нью-Йорку (США), де згодом став викладачем на факультеті психології в Новій школі, а також співробітником Управління з досліджень радіо при Колумбійському університеті: зокрема, отримав стипендію на проведення дослідження про вплив на американських радіослухачів змісту трансльованих по радіо «мильних опер». У 1943 році став викладачем психології у коледжі Сари Лоуренс в Йонкерсі, де працював більше 26 років і написав основну частину своїх досліджень.

У 1946 році отримав американське громадянство[4].

У 1959 році на державну стипендію жив у Японії. У 1969 році став професором психології мистецтва Гарвардського університету, але у 1974 році залишив Гарвард і відправився до університету Мічигану, де викладав до кінця життя.

Рудольф Арнгейм обирався президентом Америкaнського естетичного товариства (1958–1960), був членом Американської академії мистецтв і наук[5], членом редколегії aмерикaнського часопису «Естетикa і художня критикa».

Помер Рудольф Аргейм 9 червня 2007 року в Енн-Арборі[6].

• 1938 — Film als Kunst («Кіно як мистецтво»; переклад російською 1960)
• 1954 — Art and Visual Perception («Мистецтво і візуaльне сприйняття»; переклад російською 1974)
• 1946 — Toward a Psychology of Art («До психології мистецтва»)
• 1962 — Picasso's Guernica («Герніка» Пікассо)
• 1970 — Visual Thinking («Візуaльне мислення»; перекладі російською «Хрестоматія із загальної психології: Психологія мислення», 1981)
• 1971 — Entropy and Art («Ентропія і мистецтво»)
• 1977 — The Dynamics of Architectural Form («Динаміка архітектурних форм»; переклад російською 1984)
• 1992 — To the Rescue of Art («Порятунок мистецтва»)

• Арнхейм Р. Предисловие // В параболах солнечного света. Заметки об искусстве, психологии и прочем / пер. и предисл. В. П. Шестакова. — СПб. : Алетейя, 2012. — С. 6-10. — ISBN 978-5-91419-660-5.(рос.)
• Г. Аристарко. Систематизаторы // История теорий кино = Storia delle teorishe del film. — М. : Искусство, 1966. — С. 126–146.(рос.)
• АРНХАЙМ, Арнхейм Рудольф // Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Арнгейм

• Рудольф Арнгейм: Вебсайт про його життя і роботи
• RudolfArnheim.net | Resources on Arnheim and cinema in Italy