Рудольф Туссен

Рудольф Туссен (нім. Rudolf Toussaint; 2 травня 1891, Егглькофен1 липня 1968, Мюнхен) — німецький художник і офіцер, генерал піхоти вермахту (1 вересня 1943).

Рудольф Туссен
нім. Rudolf Toussaint
Туссен у полоні (1946).
Народився 2 травня 1891(1891-05-02)[1]
Егглькофен, Мюльдорф, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Помер 1 липня 1968(1968-07-01) (77 років)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцер ордена «Святий Олександр»
Командор ордена Зірки Румунії

Біографія

Вивчав живопис у Відні. 21 вересня 1911 року поступив у піхоту. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. В 1930-34 роках — співробітник відділу іноземних армій (Т3) військового міністерства. З 1 квітня 1938 року — військовий аташе в Празі, з 1 квітня 1939 року — в Белграді. В 1941 році після початку війни з Югославією покинув Белград. З 1 листопада 1941 року — командувач військами в протектораті Богемії і Моравії і військовим округом Богемії і Моравії. З 1 вересня 1943 року — уповноважений генерал вермахту в Італії, контролював усі формування Італійської Соціальної Республіки. З 26 липня 1944 року — уповноважений вермахту в протектораті Богемії і Моравії. В травні 1945 року — комендант Праги, намагався організувати опір, але згодом покинув місто і втік у Плзень, де здався американцям. Після війни переданий чеській владі. В 1948 році засуджений до довічного ув'язнення. В 1955 році погодився на співпрацю з спецслужбами ЧССР, після звільнення і повернення у ФРН в 1961 році регулярно передавав інформацію про військове і політичне становище в країні. В 1964 році припинив спілкування зі спецслужбами.

Нагороди

Посилання

Примітки

  1. Evidence zájmových osob StB (EZO)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.