Рудольф Шнівіндт

29 жовтня 1892 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 30 вересня 1931 року вийшов у відставку. 26 серпня 1939 року знову призваний на службу, з 1 вересня — командувач 9-м військовим округом і заступник командира 9-го армійського корпусу. 1 травня 1942 року відправлений у резерв, 30 червня — у відставку. Після Другої світової війни став членом контрольної ради компанії Rudolph Koepp & Co., Chemische Fabrik A.-G.

• Орден Червоного орла 4-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Pour le Mérite (4 серпня 1918)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (12 червня 1943)

• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs, Band 3: P–Z, Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 240–2422
• Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1925, S. 112
• Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941–1945. Geschichte und Inhaber. Band II. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 556