Рудольф (герцог Лотарингії)
Рудольф (Рауль) I Звитяжний (нім. Rudolf, фр. Raoul le Vaillant; 1320 — 26 серпня 1346) — герцог Лотарингії в 1329—1346 роках.
| Рудольф | |
|---|---|
| фр. Raoul de Lorraine | |
 | |
| Народився |
1320[1] невідомо |
| Помер |
26 серпня 1346[1] Битва при Кресі[1] ·загиблий у бою |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | феодал |
| Знання мов | французька |
| Титул | герцог Лотарингії[1] |
| Рід | Лотаринзький дім[1] |
| Батько | Фрідріх IV (герцог Лотарингії)[1] |
| Мати | Elisabeth of Austriad[1] |
| У шлюбі з | Mary of Chatillond[1], Eleonore of Bard[1] і Eleonore of Bard |
| Діти | Жан I (герцог Лотарингії)[1] |
 | |
Життєпис
Походив з Лотаринзького дому. Єдиний син Фрідріха IV, герцога Лотарингії, та Єлизавети Габсбург. Народився 1320 року. У 1329 році після смерті батька став новим правителем Лотарингії. Водночас оженився на представниці Монбельярського дому. Через малий вік до 1334 року перебував під опікою матері.
Замолоду долучався до військових кампаній, що відбувалися у Франції. У 1332 році після смерті дружини 1334 року оженився вдруге. У 1337 році вступив у конфлікт з Генріхом IV, графом Бара, який відмовився принести оммаж за ті кілька сеньйорів, які він отримав від герцога. У відповідь Рудольф I сплюндрував Понт-а-Муссон і околиці. Ця війна закінчилася лише завдяки втручанню французького короля Філіппа VI Валуа.
В подальшому став орієнтуватися на Францію, зміцнивши зв'язки з династією Валуа, став активним учасником Столітньої війни. Разом з французьким королем брав участь в знятті англійської облоги міста Турне у 1340 році.
Під час англо-французького перемир'я відправився до Іспанії, де відзначився у війні проти Гранадського емірату, зокрема в Гібралтарській битві 3 листопада 1340 року. Повернувшись до Франції, у 1341 році допомагав своєму зятю Карлу де Блуа у Війні за бретонську спадщину.
У 1342 році знову вступив у конфлікт з Генріхом IV, графом Бар, а також Адемаром де Монтейлем, єпископом Мецу. Втім до бойових дій справа не дійшла. Завдяки арбітражу Яна I, короля Богемії і графа Люксембургу, у 1343 році відбулася домовленість з графом Бара, а 1344 року — єпископом Меца. Герцог Рудольф загинув в битві при Кресі 26 серпня 1346 року. Йому спадкував син Жан при регентстві Марії де Блуа.
Родина
1. Дружина — Елеонора, донька Едуарда I де Монбельяра, графа Бара.
дітей не було
2. Дружина — Марія, донька графа Гі І де Блуа.
Діти:
- близнюки (до 1343)
- Жан (1346—1390), герцог Лотарингії
Примітки
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
Джерела
- Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln. Neue Folge Band 1, 2: Přemysliden, Askanier, Herzoge von Lothringen, die Häuser Hessen, Württemberg und Zähringen. Klostermann, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-465-03020-6, Tafel 205.
- Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 (ISBN 2-262-02113-9)
- Jacqueline Carolus-Curien. Pauvres duchesses, l'envers du décor à la cour de Lorraine. Éditions Serpenoise, Metz, 2007. — ISBN 978-2-87692-715-5. — P. 20.
- Scott-Stokes, Charity; Given-Wilson, Chris, eds. (2008). Chronicon Anonymi Cantuariensis: The Chronicle of Anonymous of Canterbury, 1346—1365. Oxford University Press.