Русанівці

Русані́вці село в Україні, в Меджибізькій селищній територіальній громаді Летичівського району Хмельницької області. Населення становить 309 осіб.

село Русанівці
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Громада Меджибізька селищна громада
Основні дані
Населення 309
Площа 1,377 км²
Густота населення 224,4 осіб/км²
Поштовий індекс 31535
Телефонний код +380 3857
Географічні дані
Географічні координати 49°24′53″ пн. ш. 27°21′11″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
295 м
Водойми Буг
Місцева влада
Адреса ради 31535, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с.Голосків, вул.Центральна,58
Карта
Русанівці
Русанівці
Мапа


Історія

Розташоване на лівому березі р.Буг, через який був перекинутий дерев'яний міст, про який є згадки ще у ХIX ст.. В описах села ХIX ст. вказується, що Русанівці були оточені лісами, які робили цю місцевість "здоровою", чому сприяла і височина, на якій розміщувалось село, що підіймала поселення від боліт р.Буг. Грунт описують, як глинистий.

Згідно документів (які опрацювали історики-вихідці з села),Русанівці стають відомі ще з початку XVII ст., кли власник Меджибожа Михаїл Сенявський, побудувавши в Меджибожі римо-католицький костел 1632р., в числі інших угідь виділив на його утримання доходи з цілого с.Русанівці.

Варто зазначити, що у 1632р. Русанівці згадуються, саме, як село. З цього ми можемо стверджувати, що на той момент в Русанівцях вже була своя церква. Тому історія села набагато древніша і потребує більш ретельного вивчення.

Від Сенявських Русанівці переходять у володіння князів Чорторизьких, в яких було конфісковано у 30-х роках ХIX ст., за підтримку Чорторизькими польського повстання проти Московської окупації. Конфіскване було в державну власність і перетворено на військове поселення. Частина селян була переселена і Русанівці стали малолюдними. В зв'язку з опустошення та зруйнуванням церкви, в 1849 р. хутір Русанівці (саме хутір, тому що в Україні різниця між хутором і село полягала в наявності власної церкви, а не у розмірі населеного пункту) був приписаний до церкви с.Голосків, але вже у 1854 році знову відновленні церковний прихід та статус села.

На 1900 рік населення складалось виключно з українців. А саме православної віри: 400 чоловіків та 434 жінки; католиків: 3 "души обоих полов".

В 1832р. в Русанівцях була розібрана дерев'яна Хресто-Воздвиженська церква, а на місці престолу заложено кам'яний хрест. В тому ж 1832р. був закладений кам'яний, однокупольний, спільно з дзвіницею храм в честь Піднесення Хреста Господнього. Освячений в 1837р.. Іконстас одноякусний, оновлювався у 1895р.. Церква була побудована на кошти парафіян. Храм мав форму хреста. Будівництво проводилось за священика Гаврила Гдишицькому, котрий походив з дворян, ніде не навчався і був переміщений з м.Кам'янця. Священствував Гаврил Гдишинський в с.Русанівці 31 рік з 1806р. по 1837р.. Церковної землі 43 десятини 475 сажнів, в тому числі садиба 1 десятина 245 сажнів, орна земля 32 десятина 245 сажнів, сінокіс 10 десятин 485 сажнів.

Причтові приміщення побудованні на кошти парафіян в 1870р.

В с.Русанівці було дві школи:

  1. міністерське народне училище, відкрите у 1874 році;
  2. школа грамоти для дівчаток, відкрита у 1897 році.

Школи розташовувались в орендованих будівлях.


Уродженці

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.