Русанівці
Русані́вці — село в Україні, в Меджибізькій селищній територіальній громаді Летичівського району Хмельницької області. Населення становить 309 осіб.
| село Русанівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Хмельницький район |
| Громада | Меджибізька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 309 |
| Площа | 1,377 км² |
| Густота населення | 224,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31535 |
| Телефонний код | +380 3857 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′53″ пн. ш. 27°21′11″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
295 м |
| Водойми | Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31535, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с.Голосків, вул.Центральна,58 |
| Карта | |
  Русанівці | |
 Русанівці | |
| Мапа | |
| |
Історія
Розташоване на лівому березі р.Буг, через який був перекинутий дерев'яний міст, про який є згадки ще у ХIX ст.. В описах села ХIX ст. вказується, що Русанівці були оточені лісами, які робили цю місцевість "здоровою", чому сприяла і височина, на якій розміщувалось село, що підіймала поселення від боліт р.Буг. Грунт описують, як глинистий.
Згідно документів (які опрацювали історики-вихідці з села),Русанівці стають відомі ще з початку XVII ст., кли власник Меджибожа Михаїл Сенявський, побудувавши в Меджибожі римо-католицький костел 1632р., в числі інших угідь виділив на його утримання доходи з цілого с.Русанівці.
Варто зазначити, що у 1632р. Русанівці згадуються, саме, як село. З цього ми можемо стверджувати, що на той момент в Русанівцях вже була своя церква. Тому історія села набагато древніша і потребує більш ретельного вивчення.
Від Сенявських Русанівці переходять у володіння князів Чорторизьких, в яких було конфісковано у 30-х роках ХIX ст., за підтримку Чорторизькими польського повстання проти Московської окупації. Конфіскване було в державну власність і перетворено на військове поселення. Частина селян була переселена і Русанівці стали малолюдними. В зв'язку з опустошення та зруйнуванням церкви, в 1849 р. хутір Русанівці (саме хутір, тому що в Україні різниця між хутором і село полягала в наявності власної церкви, а не у розмірі населеного пункту) був приписаний до церкви с.Голосків, але вже у 1854 році знову відновленні церковний прихід та статус села.
На 1900 рік населення складалось виключно з українців. А саме православної віри: 400 чоловіків та 434 жінки; католиків: 3 "души обоих полов".
В 1832р. в Русанівцях була розібрана дерев'яна Хресто-Воздвиженська церква, а на місці престолу заложено кам'яний хрест. В тому ж 1832р. був закладений кам'яний, однокупольний, спільно з дзвіницею храм в честь Піднесення Хреста Господнього. Освячений в 1837р.. Іконстас одноякусний, оновлювався у 1895р.. Церква була побудована на кошти парафіян. Храм мав форму хреста. Будівництво проводилось за священика Гаврила Гдишицькому, котрий походив з дворян, ніде не навчався і був переміщений з м.Кам'янця. Священствував Гаврил Гдишинський в с.Русанівці 31 рік з 1806р. по 1837р.. Церковної землі 43 десятини 475 сажнів, в тому числі садиба 1 десятина 245 сажнів, орна земля 32 десятина 245 сажнів, сінокіс 10 десятин 485 сажнів.
Причтові приміщення побудованні на кошти парафіян в 1870р.
В с.Русанівці було дві школи:
- міністерське народне училище, відкрите у 1874 році;
- школа грамоти для дівчаток, відкрита у 1897 році.
Школи розташовувались в орендованих будівлях.
Уродженці
- Дзингель Денис Андрійович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.