Руслені

Ру́слені (від нід. rustlijn — «рустов, ланцюг для кріплення піднятого якоря»)[1] — вузькі майданчики зовні бортів вітрильного судна, розташовані на рівні верхньої палуби. Служать для кріплення нижніх вант і фордунів (на деяких суднах до початку XIX ст. для кріплення останніх були окремі маленькі майданчики — «фордунні лавки»). Завдяки русленям збільшується кут, під яким нижні ванти і фордуни йдуть до борту, що підвищує надійність бокових кріплень щогл. Ширина русленів обиралася такою, щоб ванти не торкалися планшира, зверху вони кріпилися до борту кницями, знизу підпиралися підпорками — тилептсами (іноді називаються п'ютенгами). На малих суднах русленів могли не робити і кріпити вант-путенси безпосередньо до бортів.

Руслень з юферсами і п'ютенгами фрегата «Конституція»
Фордунна лавка галеона «Батавія»

Через прорізи в зовнішніх краях русленів проходять п'ютенги (вант-путенси), які нижнім кінцем кріпляться до борту, а поверх них на обшивку накладається вертикальна металева деталь з двома отворами — путенс-планка, що закріплюється путенс-болтами. Прорізи на краях закриваються поздовжньою планкою — регелем. До верхніх кінців п'ютенгів кріпляться нижні юферси вант.

На верхній поверхні русленів могли кріпити рими для проведення снастей рухомого такелажу.

На руслені стояв лотовий — матрос, який здійснював проміри глибини ручним лотом[2]. Для безпечного перебування зовні борту лотовий обв'язувався страховкою з плетеного сезня — брест-стропом (лот-стропом)[3].

У стень-вант (вант стеньг) функцію русленів виконують марси, у брам-вант (вант брам-стеньг) — краспиці салінгів.

Примітки
  1. Руслень // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  2. Kemp, P., ред. (1976). The Oxford Companion to Ships and the Sea. London: Oxford University Press. с. 150.
  3. Самойлов К. И. Брестроп, брест-строп // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Джерела
  • Самойлов К. И. Руслени // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Пютенги // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.