Рьокан

Рьокан
яп. 良寛
Рьокан
Ім'я при народженні Ямамото Ейдзо
Народився 1758(1758)
Ідзумодзакі
Помер 1831(1831)
Японія
·дизентерія
Поховання
 : 
Громадянство Японія
Національність японець
Діяльність поет
Мова творів японська
Конфесія буддизм
 Рьокан у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Рьокан (яп. 良寛) (1758—1831) — японський поет, філософ, каліграф періоду Едо.

Батьки
Могила Рьокана

Рьокан (справжнє ім'я Ямамото Ейдзо) народився наприкінці 1758 року у невеличкому рибальському селі Ідзумодзакі, що в провінції Етіго (нині префектура Нігата), у родині старости цього села, місцевого синтоїстського священика, який через звинувачення у заколоті, спрямованому на реставрацію в країні імператорської влади, у 1795 р. покінчив життя самогубством, утопившись у річці Кацура. Мати майбутнього поета, філософа і чудового каліграфа була родом з острова Садо, що на Японському морі, й, окрім Рьокана, народила ще трьох хлопчиків і трьох дівчаток.

Молоді роки
Портрет

Оскільки родина Рьокана була досить заможною, всі діти змогли отримати гарну на той час освіту. Сам Рьокан до вісімнадцяти років навчався в конфуціанській школі міста Дзідзодо, де, окрім китайської мови, вивчав китайську класичну літературу, а також філософсько-релігійні трактати Конфуція, Лаоцзи, інших відомих китайських та японських філософів і релігійних діячів, зокрема Кукая, Сайтьо, Ейсая, Доґена. Попри те, що він, як старший син, мав замінити свого батька на посаді синтоїстського священика і старости села, Рьокан умовляє батька відпустити його до монастиря Косьодзі, що знаходився у сусідньому селі Амадзе і належав до дзен-буддійської секти Сото, заснованої Доґеном.

Подальше життя

Разом зі своїм новим вчителем Кокусеном, юнак подорожував до міста Тамасіма, що на узбережжі Внутрішнього Японського моря, і, після повернення з цієї подорожі, в 1779 р. остаточно вирішив прийняти постриг і стати дзен-буддійським ченцем у храмі Енцудзі. Саме Кокусен дав хлопцеві ім'я Рьокан, що означало «гарний» і «великодушний». У храмі Енцудзі Рьокан провів майже дванадцять років. Після смерті вчителя, в 1791 р. він протягом шести років подорожував по країні, зупиняючись на короткий час у відомих і маловідомих гірських храмах, ретельно вивчав у храмових бібліотеках давні рукописні буддійські трактати, знову вирушив у дорогу, просив милостиню, ночував, де прийдеться. Дізнавшись про смерть батька, Рьокан у 1795 р. повернувся до свого рідного села Ідзумодзакі, поблизу якого на узбережжі Японського моря, в місцевості під назвою Ґомото, він випадково натрапив на покинуту кимось хижку, де й оселився. Згодом Рьокан перебрався на гору Куґамі, що за декілька кілометрів від Ідзумодзакі, на якій знаходився храм Кокудзьо буддистської секти Сінґон, зведений ще за давніх часів. Поблизу цього храму він збудував хижку, в якій прожив майже 20 років. Потім переїхав до маєтку свого заможного приятеля.

У 69-літньому віці він уперше познайомився з молодою черницею Тейсін, якій на той час виповнилося лише 27 років, і яка за п'ять років до цього, розлучившись з чоловіком, пішла служити до монастиря. Із дитинства закохана в поезію, Тейсін була в захваті від знайомства з Рьоканом, якого обожнювала і щиро кохала до кінця його днів. Вона стала для поета найкращим другом і вірною турботливою служницею.

Смерть

Улітку 1830 р. Рьокан тяжко захворів на дизентерію. Стан його здоров'я поступово погіршувався. Біля хворого постійно чергували його рідний брат Юсі та Тейсін, змінюючи одне одного. 6 січня 1831 р. Рьокана не стало.

Збірка поезій Рьокана українською мовою (переклад Бондаренка І. П.)

Творчий спадок

Творчий спадок Рьокана налічує велику кількість китайськомовних віршів (кансі), близько 1300 танка, кілька сотень хайку та 90 тьока («довгих пісень»)

Українські переклади

Поезії Рьокана українською переклав Іван Бондаренко.

  • Рьокан. Вибрані поезії. — Київ: Грані-Т, 2008. — 264 с.
  • Рьокан. поезії // Неприкаяні душі. Антологія поезії японських мандрівних поетів — дзен-буддистів. Пер. з японської Івана Бондаренка. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. — с. 413—504.

Див. також

Примітки
  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

Література
  • Dew-Drops on a Lotus Leaf (Ryokwan of Zen Buddhism), foreword and translation by Gyofu Soma & Tatsukichi Irisawa. (Tokyo, 1950)
  • One Robe, One Bowl; The Zen Poetry of Ryōkan (ISBN 0834801264), 1977, translated and introduced by John Stevens. Shambhala Publications|Weatherhill, Inc.
  • Three Zen Masters: Ikkyū, Hakuin, Ryōkan (Kodansha Biographies) (ISBN 4770016514), 1993, by John Stevens.
  • The Zen Fool: Ryōkan (ISBN 0804821283), 2000, translated, with an introduction, by Misao Kodama and Hikosaku Yanagashima.
  • Great Fool: Zen Master Ryōkan: Poems, Letters, and Other Writings (ISBN 0-8248-1777-X), 1996, by Ryuichi Abe (with Peter Haskel).
  • Ryokan: Selected Tanka and Haiku, translated from the Japanese by Sanford Goldstein, Shigeo Mizoguchi and Fujisato Kitajima (Kokodo, 2000)
  • Ryokan's Calligraphy, by Kiichi Kato; translated by Sanford Goldstein and Fujisato Kitajima (Kokodo, 1997)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.