Рященко Іван Вікторович

Іва́н Ві́кторович Ря́щенко (24 березня 1983(19830324) — 8 березня 2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Рященко Іван Вікторович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 24 березня 1983(1983-03-24)
Вільногірськ
Смерть 8 березня 2018(2018-03-08) (34 роки)
Луганське
Псевдо «Скіф»
Військова служба
Приналежність  Україна
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 54 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1983 року у місті Вільногірськ (П'ятихатський район, Дніпропетровська область); у віці 2,5 років втратив матір, разом з молодшим братом виховувався бабусею. Провчився у Вишнівській середній школі до 9 класу, вступив до Саксаганського професійно-технічного училища № 77, отримав спеціальності тракториста та водія, з 1995 року мешкав в смт Вишневе. Після навчання одразу пішов працювати — щоб допомагати бабусі; працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, підприємстві «Вільногірське скло». Захоплювався технікою, історією, серйозно займався вивченням культури скіфів. Зі своєю дружиною познайомився вже давно; спочатку жили у цивільному шлюбі, але 24 лютого 2017 року офіційно зареєстрували шлюб. Жили у будинку, що дістався йому та братові у спадщину від бабусі; він цей дім покращував власноруч.

З 9 червня 2015-го по 14 липня 2016 року проходив службу за мобілізацією у 28-й бригаді — на посадах радіотелефоніста та водія-заряджаючого реактивного артилерійського дивізіону, наприкінці служби був переведений на посаду стрільця-санітара 1-го механізованого батальйону. 15 вересня 2016 року підписав контракт з 54-ю бригадою; молодший сержант, командир БМП — командир 1-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону. Воював на Світлодарській дузі, у Троїцькому, промзоні Авдіївки; 5 серпня 2017 року майже вся рота була відряджена до Авдіївки на бойову службу. Тут протягом 4 днів вистежував ворожого кулеметника й ліквідував його з гранатомета. 7 лютого 2018-го зазнав контузії, після лікування повернувся на передову початком березня.

8 березня 2018 року загинув увечері під час бойового чергування поблизу смт Луганське на Світлодарській дузі — від кульового поранення у скроню внаслідок кулеметного обстрілу.

11 березня 2018-го похований у Вишневому.

Без Івана лишилися батько, дружина, маленький син та двоє синів дружини від попереднього шлюбу (молодший брат 2017 року помер від онкозахворювання).

Нагороди та вшанування
  • указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1]

Примітки
  1. Указ Президента України від 27 червня року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.