Рєзніков Петро Дмитрович

Петро́ Дми́трович Рє́зніков (* 25 січня 1904(19040125), Кірове — † 20 вересня 1968) журналіст і письменник родом з Донеччини. Був членом Спілки письменників СРСР та Спілки письменників України.

Рєзніков Петро Дмитрович
Народився 25 січня 1904(1904-01-25)
Помер 20 вересня 1968(1968-09-20) (64 роки)
Діяльність журналіст

Біографічні відомості

Народився в сім'ї селянина-бідняка. По закінченні сільської школи працював на вугільній шахті в м. Лисичанську коногоном. В 1924 році вступив до комсомолу. Після закінчення Артемівської радпартшколи працював викладачем у школі. Навчався у Харківському інституті журналістики, а потім в Харківському педагогічному інституті. В 1931 році вийшла перша книга П.Рєзнікова — повість «Прорив». До Другої світової війни працював кореспондентом харківських газет. Під час Німецько-радянської війни був військовим кореспондентом. 1944 року був направлений по завданню Комуністичної партії в Херсон оновлювати літературне життя. Тоді ж став головним редактором офіційної обласної газети «Наддніпрянська правда», колектив якої очолював майже 20 років.

З 1959 року Рєзніков — відповідальний секретар Херсонської філії СПУ, яка нині носить його ім'я. Створив письменницьку організацію Херсонщини, став першим на Херсонщині членом спілки письменників СРСР. Брав участь у багатьох письменницьких з'їздах, дав дорогу в письменництво багатьом херсонським митцям.

У доробку Петра Рєзнікова: повість «Прорив» (1931), у травні 1939 всі примірники вилучаються — «в цій книжці автор охаює всіх робочих залізничників, приписує їм відсталі погляди»[1], романи «Селяни» (1950-57), «Великий перелом»; повісті «Хто винен» (1931) і «Над Дніпровою сагою» (1957); переклади з російської.

Література

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.