Рєпіна Ольга Геннадіївна

Рєпіна Ольга Геннадіївна
Народилася	24 липня 1963 (58 років); Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	письменниця

Ольга Геннадіївна Рєпіна (народилася 24 липня 1963(19630724) у місті Дніпропетровськ, зараз Дніпро) — українська письменниця і дослідниця дитячої літератури.

Життєпис

Освіту здобула у Дніпропетровському гірничому інституті (спеціальність «Геофізик»), Дніпропетровському національному університеті (спеціальність «Психологія»).

Працювала геофізиком у геофізичній експедиції, журналістом-фрілансером у газетах міста, психологом у середній школі, старшим викладачем кафедри філософії Національного гірничого університету, старшим викладачем та заступником декана факультету психології ДНУ, директором Центру дистанційної освіти ДНУ при АПН України, психологом у реабілітаційному центрі для дітей з інтелектуальною недостатністю. Зараз веде психологічні консультації у кліниці.

Має 77 наукових публікацій, у тому числі посібники та підручники (тематика: психологія здоров'я, юридична та кримінальна психологія, психологічна експертиза, літературознавство).

Творчість

Пише українською та російською мовою.

Жанри — казки та історії для дітей молодшого, шкільного молодшого та шкільного середнього віку, повісті, романи, критичні статті з психології творчості.

Автор художніх книг:

«Матадор» (2014),
рос. «Приключения Васи Волгина и его друзей» (2014),
рос. «Милая Элен из Бриджсвила» (2014),
«Діткам на дрімки» (2014),
«Наш засіб Макропулоса» (2015),
«Трихи та мнихи» (2016),
англ. «Ayyad Alnimer: The Colored Bridge over the Divide» (2016),
«Світло не в моєму вікні» (2017),
роману «Убити Антиципатора» у співавторстві із Еліною Заржицькою (альманах сучасної української літератури «Нова проза», 2017; Луцьк, ПВД «Твердиня», 2018),
«Люба Елен із Бріджсвіла» (2017),
рос. «Не возвращайтесь» (2017).
«Убити Антиципатора» (2018) (.у співавторстві з Еліною Заржицькою)

Автор навчального посібника «Віковий розвиток у казковому ландшафті» (співавтор Л. М. Самошкіна) (2007).

Співавтор збірників «Книжкова веселка: Дитячі письменники рідного краю» (2009, Дніпропетровськ), «Скіфія-2012-Осінь» (2012), «Скіфія-2012-Зима» (2012), «Форум» (2012), «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (Канів), «Скіфія-2013-Весна» (2013), «Склянка часу Zeitglas» № 65 (2013), «Рудик» (2015), альманаху письменників Придніпровʹя «Степова Еллада» (2016, 2017), альманаху сучасної української літератури «Нова проза» (2017).

Співавтор аудіокниги «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012, Дніпропетровськ), екологічної читанки «Наш кращий друг — природа» (2013, Дніпропетровськ).

Друкувалася у часописах «Бористен», «Стожари», «Zeitglas».

Автор та розробник радіопроекту «Міфи підліткового віку» (протягом 2013 року запис здійснювався на обласному радіо Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії у рамках радіопрограми «Шкільний автобус» під керівництвом Євгенії Ляхової).

Громадська діяльність

Член Національної Спілки письменників України (з 2016), член секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при ДОО Національної спілки письменників України
Член Національної Спілки журналістів України (з 2014).
Член Всеукраїнського Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва (з 2013).
Член журі Всеукраїнської літературної премії для молоді ім. Олександри Кравченко (Девіль) (2013), обласного літературного конкурсу «Молода муза-2013», Всеукраїнського літературного конкурсу «Чудове місто над Дніпром» (2015), «Літературна надія Дніпра» (2015), «Літературна надія Дніпра» (2017).
Керівник волонтерського проекту психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам «Соняшник» на базі Центральної міської бібліотеки м. Дніпропетровська (березень — жовтень 2015),
Експерт у громадських фондах з психології розвитку та здоров'я,
Засновник Благодійного фонду «UKRAINIAN MODERN ART LAB»,
Засновник та голова журі Всеукраїнського літературного конкурсу прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST» (2018, 2019, 2020).

Відзнаки

Дипломант Всеукраїнського конкурсу на найкращу журналістську роботу на тему ВІЛ-СНІД (2015).
Переможець конкурсу імені Олеся Гончара на кращу публікацію у журналі «Бористен» за цикл літературознавчих рецензій (2015).
Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. О. Кравченко (2016) за книгу «Наш засіб Макропулоса».
Лауреат VІ Всеукраїнського літературного конкурсу ім. В. Дроцика в номінації «Дитяча книга» за книгу «Діткам на дрімки» (2016).
Лауреат у номінації «Проза» патріотичного літературного конкурсу Придніпровʹя (2016, 2017).
Лауреат премії ім. Валеріана Підмогильного за повість «Світло не в моєму вікні» (2017).
Лауреат Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди за повість «Світло не в моєму вікні» (2018).
2 місце Корнейчуковської премії за повість «Розовые слоны в чужих глазах не отражаются» (рос.) у номінації «Проза для дітей старшого шкільного віку та юнацтва. Українські автори» (2018).
Відзнака Конкурсу «Коронація слова» — «Вибір видавця» за роман у співавторстві з Еліною Заржицькою «Убити Антиципатора» (2018).
Міжнародна медаль Івана Мазепи за організацію літконкурсу «DNIPRO-BOOK-FEST» (2020).
Відзнака Конкурсу «Коронація слова» – спеціальна номінація «За найкращу рецензію» (2020).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.