Рідинно-кільцевий насос
Ріди́нно-кільцеви́й насо́с (англ. liquid ring pump) — різновид пластинчастих газових насосів, у яких робочий об'єм змінюється за рахунок занурення пластин ротора у рідину.
Конструктивні особливості
Перший патент — патент США за № 1091529 на рідинно кільцевий вакуумний насос було видано американському інженеру Льюїсу Нешу (англ. Lewis H. Nash; 1852-1923) у 1914 році[1].
У насосі ексцентрично встановлений ротор із закріпленими на ньому лопатками відкидає рідину до стінки статора; рідина за рахунок відцентрових сил набуває форми кільця, концентричного відносно статора, і разом з лопатками ротора утворює порожнини зі змінним об'ємом[2].
Використання
Зазвичай, використовуються як компресори або вакуумні насоси[3] низького вакууму 90-95% (80-40 мм рт.ст.) та форвакууму. При двоступеневих моделях можливо довести до 10 мм рт.ст. Робочою рідиною найчастіше виступає вода, іноді інші рідини. При заміні води рідиною з вищою точкою кипіння і охолодженні повітря, що відкачується, можливим є довести до ще до вищого вакууму. Критерій вибору рідини — величина тиску насиченої пари. Вода, випаровуючись, перешкоджає досягненню високого вакууму, тому іноді використовують машинні оливи чи інші аналогічні рідини.
Переваги і недоліки
Переваги:
- низька чутливість до забруднень;
- великий моторесурс завдяки відсутності контактного тертя защільників;
- простота конструкції.
Недоліки:
- втрати робочої рідини з газами, що відкачуються, і необхідність її уловлювання та утилізації чи рециркуляції;
- необхідність періодичного поповнення об'єму робочої рідини в насосі;
- необхідність охолодження робочої рідини з метою зниження тиску її пари.
Примітки
- US 1091529 A Lewis Hallock Nash. Pump and air-compressor. Publication date Mar 31, 1914.
- ДСТУ 2758-94 Вакуумна техніка. Терміни та визначення.
- ДСТУ 3157-95 Компресори і насоси вакуумні рідинно-кільцеві. Типи і основні параметри.
Джерела
- Технологическое вакуумное оборудование. Часть 1 : Вакуумные системы технологического оборудования / Н. А. Чиченев, В. А. Демин, П. А. Златин и др. — МГИУ, 2010. — 443 с. — ISBN 9785276018003