Різанина у Шкабрні

Різанина у Шкабрні (хорв. Pokolj u Škabrnji) воєнний злочин, скоєний бійцями Територіальної оборони САО Країна та Югославської Народної Армії, а також місцевими сербськими бойовиками (четниками)[1] у селах Шкабрня і Надин на північний схід від Задара 18—19 листопада 1991 року під час війни Хорватії за незалежність.

Різанина у Шкабрні
Частина війни Хорватії за незалежність
Пам'ятник жертвам різанини у Шкабрні
Місце атаки Шкабрня, Надин
Координати 44.091418° пн. ш. 15.450494° сх. д. / 44.091418; 15.450494
Мета атаки хорватські цивільні і військовополонені
Дата 18—19 листопада 1991
Спосіб атаки масове вбивство,
розстріли без суду і слідства,
етнічна чистка
Зброя стрілецька, артилерійська
Загиблі 63
Вбивці югославська армія і сербські заколотники

Історія

18 листопада 1991 у проміжку з 6-ї до 7-ї ранку в напрямку Шкабрні з населеного хорватськими сербами села Смилчич висунувся механізований піхотний підрозділ ЮНА у складі до 200 вояків, підсилений вісьмома-дев'ятьма БТРами та трьома танками. В цьому наступі взяли участь і бійці Бенковацької ТО, які були перепідпорядковані ЮНА. Цими силами ЮНА командував підполковник Момчило Богунович із 180-ї моторизованої бригади ЮНА. Приблизно з 07:00 почався обстріл Надина з боку сіл Биляне або Лишане, який тривав увесь день. Також із боку Биляне або Лишане близько 07:30 зазнала інтенсивного обстрілу Шкабрня. Це тривало до 12:30.

Для розгортання наземних військ в околицях Шкабрні ЮНА застосувала вертольоти. Під час наступу на ці села використовувалися і касетні бомби, які скидала югославська військова авіація.[1]

Танк югославської армії обстріляв церкву Успіння Богородиці в центрі Шкабрні. В якусь мить танки спробували в'їхати в цю церкву, але їх зупинив капітан ЮНА Янкович. Після цього, без дозволу капітана Янковича, кілька вояків увірвалися в церкву та вчинили стрілянину зі своєї зброї. Танк відкрив вогонь у напрямку школи у Шкабрні. Є дані, що вогонь із танків і ручних ракетних установок відкривали по приватних будинках. До 14:00 сербські сили контролювали близько половини Шкабрні. Бої в селі тривали до сутінків. 19 листопада 1991 року о 5-й ранку хорватські військовики відступили зі Шкабрні. Близько 07:00 колона ЮНА покинула Шкабрню і посунула дорогою до села Надин, яке згодом було обстріляне. Близько 14:00 колона пройшла через Надин, після чого відійшла до казарм у Бенковаці. У ніч на 19 листопада 1991 року в Надині «все горіло».[1]

18 листопада у Шкабрні було вбито і замордовано 43 мирні жителі та 15 хорватських вояків.[2] Мирних жителів, які не втекли з дому, нападники продовжували вбивати наступного дня.[3]

В результаті було вбито 63 хорвати: 15 військовиків і 48 цивільних осіб. До кінця війни кількість загиблих жителів Шкабрні зросла до 80.[2]

Наявні дані свідчать, що вбивства відбувалися з 18 листопада 1991 року по 11 березня 1992 року.[1] Пізніше було вбито ще 26 людей.[4]

Ще шестеро загинуло після війни від мін і вибухових засобів, залишених у селі та навколо нього.[2]

Судові наслідки

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ) засудив політичних ватажків хорватських сербів і пізніше президентів Республіки Сербської Країни Мілана Бабича і Мілана Мартича за воєнні злочини, включаючи вбивства, скоєні в Шкабрні та Надині. Бабич одержав 13 років ув'язнення в 2004 році, а Мартич був засуджений на 35 років позбавлення волі в 2007 році. МТКЮ у зв'язку з різаниною в Шкабрні також висунув звинувачення президенту Сербії Слободанові Мілошевичу, але судовий процес над ним так і не привів до покарання, оскільки той помер до винесення вироку. У листопаді 1991 року хорватська влада за воєнні злочини, скоєні в Шкабрні та Надині, засудила 26 осіб заочно. Більшість із них залишаються на волі, хоча деяких повторно судили, винісши їм вироки за причетність до різанини, тоді як кілька інших повернулися в Хорватію, а їхні засудження були скасовані.

Примітки

  1. Присуд Мартичу, с. 95-99
  2. Škabrnja. Міністерство оборони Хорватії. 14 листопада 2011. Процитовано 20 квітня 2021.
  3. Raif Okić (18 листопада 2017). Pokolj u Škabrnji: “Kujo, gledaj kako ti ubijam oca”. Express.24sata.hr. Процитовано 20 квітня 2021.
  4. с. 99

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.