Артилерійська система
Артилері́йська систе́ма — сукупність функційно пов'язаних артилерійської установки (гармати), артилерійських снарядів та різнорідних технічних засобів, які призначені для виконання вогневих завдань.
Термін
В Українській радянській енциклопедії, виданій у 1970-1980-х, термін гармата використовується для позначення як гармати як класу артилерійської установки («власне гармата»), так і артилерійської установки взагалі (під «гарматами» розуміються як власне гармати, так і гаубиці, гаубиці-гармати, мортири, міномети тощо)[1]; отже, слово «гармата» щодо самого себе може бути як гіперонімом, так і гіпонімом. У багатьох мовах така неоднозначність відсутня: у російській загальним терміном (гіперонімом) є орудие, у польській — działo, у чеській — dělo, у сербській — оруђе, у німецькій — Geschütz тощо. У сучасних українських текстах нерідко трапляється сполучення «артилерійське знаряддя»[2] (калька з рос. артиллерийское орудие), але українські словники не містять подібного значення лексеми знаряддя[3][4]; «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року приписував перекладати рос. орудие словом гармата[5].
Класифікація
Залежно від певних ознак артилерійські системи («гармати» sensu lato) можна розділити на кілька груп.
За конструктивними особливостями
- Ствольна артилерія:
- Гармата
- Бомбарда
- Гармата-гаубиця
- Гаубиця
- Мортира
- Мортира-міномет
- Міномет
- Безвідкотна гармата
- Реактивна артилерія
За бойовим призначенням
За поєднанням тактико-технічного призначення і базової бойової платформи
- Танкова гармата
- Корабельна гармата
- Авіаційна гармата
- Залізнична гармата
- САУ
За калібром або потужністю
- Малокаліберна гармата (також легка гармата) — від 20 до 57 мм;
- Гармата середнього калібру — від 57 до 152 мм;
- Великокаліберна гармата — від 152 до 210 мм;
- Гармата особливої потужності — понад 210 мм.
За організаційною структурою
- Батальйонна гармата
- Полкова гармата
- Дивізійна гармата
- Корпусна гармата
За способом заряджання
- Гармата роздільного заряджання
- Гармата з унітарним пострілом
- Картузна гармата
- Дульнозарядна гармата
- Казнозарядна гармата
За дією механізму заряджання
- Автоматична гармата
- Півавтоматична гармата
- Неавтоматична гармата
За конструкцією прицілу
- Гармата з незалежною лінією прицілювання
- Гармата з півзалежною лінією прицілювання
- Гармата із залежною лінією прицілювання
За будовою каналу ствола
- Гармата нарізна
- Гармата гладкоствольна
За способом пересування
- Гармата буксирувана
- Гармата саморушна
- Гармата самохідна
- Гармата танкова
- Гармата возима
- Гармата носима
Компанування
З технічних засобів у залежності від призначення та характеру виконуваних вогневих задач, до складу артилерійської системи можуть входити:
- РЛС виявлення та супроводження цілей, гарматного наведення;
- прилади управління вогнем, артилерійської розвідки, забезпечення стрільби (метеорологічного, балістичного, топогеодезичного), підготовки вихідних даних для стрільби;
- засоби технічної підготовки та транспортування (шасі);
- транспортно-заряджальні (заряджальні) машини.
Елементи сучасних артилерійських систем розташовуються як на однієї транспортної базі (шасі), так і окремо.
Примітки
- Гармата // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Проміжний звіт ТСК з розслідування трагічних подій під Іловайськом. Повний текст
- Знаряддя // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Знаряддя // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Определитель — Орудие // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928. — P. 179.
Література
- Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 223. — ISBN 00101-030. (рос.)
Посилання