Різеншнауцер

Батьківщиною різена вважаються землі Вюртемберг і Баварія в Німеччині. Німці відносять його предків до групи пастуших собак. Проте прийнято вважати, що більшість жорсткошерстних собак веде своє походження від мисливських собак, які зустрічаються дуже давно і в різних формах по всій Європі. Є ще одна версія: нібито різеншнауцер походить від великого жорсткошерстного пінчера, який в минулому був поширений в Баварії, в околицях Мюнхена. Рідше собаку називали «російським шнауцером» або «ведмежим шнауцером». Однак коріння походження шнауцера від російських собак не підтверджуються.

Різеншнауцер — собака врівноважена, рухома, смілива, непідкупна і вірна своєму господареві. Вона витривала, невибаглива, легко пристосовується до різних умов, легко дресується по всіх видах служби. Багато собаківників зі стажем стверджують, що здібності і можливості різеншнауцера в цьому плані ні в чому не поступаються загальновизнаній у всьому світі німецькій вівчарці. Різеншнауцер відрізняється закінченістю форм, тямущістю, прекрасними робочими якостями, що відповідає критеріям службового собаки.

Стандарт FCI[1] визначає такі вимоги до різеншнауцера:

Використання: охоронець і собака-компаньйон, поліцейська службова собака, шукач

Класифікація: Група II пінчероподібні і шнауцероподібні — молоси, швейцарські гірські, пастуші собаки та інші породи Розділ 1: пінчери і шнауцери З перевіркою робочих якостей

Загальний вигляд: великий, сильний, швидше компактний, ніж витончений, з жорсткою проволокоподібною шерстю, рухливий і енергійний. Собака, що володіє всіма характеристиками захисника.

Важливі пропорції: Квадратний формат, висота в холці прямо пропорційна довжині тулуба Співвідношення довжини голови (від кінчика носа до потиличного бугра) і довжини лінії верху (від холки до основи хвоста) приблизно дорівнює 1:2.

Темперамент / поведінка: Типовими рисами цієї собаки є її чудовий врівноважений темперамент і неповторна відданість господареві. Різеншнауцер володіє дуже добре розвиненими органами чуття. Він розумний, старанний, сильний, наполегливий, має дуже хороший імунітет і відмінно адаптується до нового клімату. Його природна самовпевненість, врівноваженість і витривалість дозволили йому стати чудовим спортивним, робочим і службовим собакою, а також собакою-компаньйоном.

Голова

Черепна область Череп: міцний, довгастий, потиличний бугор не сильно виражений. Розмір голови відповідає загальному розміру собаки. Лоб плаский, паралельний спинці носа, без зморшок. Перехід від лоба до морди («стоп») добре виражений і підкреслюється розлогими бровами.

Лицьова область

• Ніс: мочка носа велика, добре розвинута, завжди чорна.
• Морда: клиноподібної форми, рівномірно звужується від очей до мочки носа. Спинка носа пряма.
• Губи: чорні, щільнооблягаючі, сухі.
• Щелепи і зуби: верхня і нижня щелепи міцні. Прикус ножицеподібний, зуби чисті, білі, в повному комплекті (42 зуби згідно зубної формулою), добре поєднуються. Мускулатура нижньої щелепи і вилиць дуже добре розвинена, але не повинна порушувати прямокутну форму голови, включаючи бороду.
• Очі середнього розміру, овальної форми, прямо посаджені, темні, з живим виразом. Повіки сухі, щільнооблягаючі.
• Вуха: високопосаджені, висять на хрящах, у формі букви «V»; куточки вух прилягають до вилиць. Вони спрямовані вперед. Лінії згинів паралельні і розташовуються на рівні верхньої лінії черепа.

Різеншнауцер на поштовій марці НДР 1976 р.

Шия: Потилиця сильна, м'язиста і злегка зігнута. Потужна шия, пропорційна тілу собаки, широка, гармонійно переходить в холку, з хорошим виходом, що надає їй елегантність. Шкіра на горлі добре натягнута, суха, без підвісу.

Корпус

• Лінія верху: злегка похила від холки до основи хвоста.
• Холка: є найвищою точкою корпусу собаки.
• Спина: сильна, міцна, коротка.
• Поперек: короткий, сильний. Коротка відстань між останнім ребром та стегном створює відчуття компактності собаки.
• Круп: злегка округлений по напрямку до основи хвоста.
• Груди: помірно широкі, овальної форми, глибокі, при огляді в профіль досягає ліктів. Грудна кістка видається вперед за лінію плечового суглоба.
• Живіт: помірно підтягнутий і утворює вздовж всього корпусу собаки красиву вигнуту лінію.
• Хвіст: натуральний, не купіруваний.

Передні кінцівки При огляді спереду передні кінцівки прямі і паралельні, не занадто близько поставлені стосовно одне до одного, передпліччя прямі.

• Лопатки: пласкі, з добре розвиненою еластичною мускулатурою, за рахунок чого виступають над хребтом в районі грудного відділу, поставлені під кутом 50 градусів відносно горизонту.
• Плече: плечові кістки щільно прилягають до тіла, з добре розвиненою мускулатурою, відносно до лопаток формують кут приблизно 95-105 градусів.
• Лікті: щільно притиснуті до грудей, не вивернуті назовні, але і не підставлені під себе.
• Передпліччя: при огляді з будь-якого боку прямі, добре розвинені, м'язисті.
• Зап'ястя: міцні, злегка виділяються на тлі передпліч.
• П'ясті: прямі, вертикально поставлені при огляді спереду; в профіль — злегка нахилені; сильні і еластичні.
• Лапи: короткі і округлі, пальці зібрані в щільний клубок («котяча лапа»), кігті короткі, темні; подушечки лап тверді.

Задні кінцівки При огляді в профіль розташовані під нахилом, при огляді спереду прямі, паралельні, не занадто близько поставлені стосовно одне одного.

• Стегно: помірно довге, широке, сильне і мускулисте.
• Коліно: не вивернуте ні зовні, ні внутрішньо.
• Гомілки: довгі і сильні, жилаві, переходять у міцні скакальні суглоби.
• Скакальний суглоб: сильний, стійкий, з хорошими кутами зчленувань, не вивернутий ні зовні, ні внутрішньо.
• Плесна: короткі, розташовані перпендикулярно по відношенню до землі.
• Лапи: пальці короткі, зібрані в щільний клубок; кігті чорні, короткі.

Шкіра: щільно прилягає по всьому тілу.

Шерсть: жорстка, проволокоподібна, густа. Складається з внутрішнього шару — густого підшерстя і зовнішнього, остьового волосу, що щільно прилягає по всьому тілу, середньої довжини. Остьове волосся грубе і жорстке, повинне бути достатньої довжини для забезпечення можливості визначення його структури, не скуйовджене і не хвилясте. Шерсть на інших частинах тіла може мати менш жорстку структуру. На лобі і вухах шерсть трохи коротше, ніж на корпусі. Типовою ознакою породи вважається більш довга шерсть на морді, у вигляді бороди і кудлатих брів, що злегка нависають над очима.

Забарвлення «перець з сіллю»

Забарвлення:

• Чисто чорний з чорним підшерстям.
• Перець з сіллю.

При розведенні собак забарвлення перець з сіллю, потрібно прагнути до інтенсивно пігментованого кольору «перець», що рівномірно розподілений по всьому шерстному покрову з сірим підшерстям. Допустимі всі відтінки «перець з сіллю» від темно-сталевого до сріблястого кольору. При будь-якому відтінку у собаки має бути присутня темна маска на морді, що підкреслює вираз морди і колір якої повинен гармонійно поєднуватися з забарвленням собаки в цілому. Білі плями на голові, грудях або кінцівках небажані.

Зріст і вага: Висота у холці: Кобелі і суки: від 60 до 70 см

Вага: Кобелі і суки: від 35 до 47 кг[2].

Недоліки: Будь-які відхилення від наведених вище пунктів розглядаються як недоліки або вади в залежності від ступеня їх вираженості. Зокрема: Занадто маленька або занадто коротка голова Круглий або важкий череп Зморшки на лобі Коротка, гостра або широка морда Прямий прикус Круглі, занадто великі або світлі очі Занадто довгі вуха. Несиметрична постава вух Занадто сильно виступаючі вилиці або скулові дуги «Сира» шкіра на шиї, підвіс Слабка, тонка шия Занадто довга, опукла або «м'яка» спина Горбата спина Скошений круп Постав хвоста з нахилом від його заснування у бік голови Занадто довгі лапи Однохідь Занадто коротка або занадто довга, тонка, хвиляста, скуйовджена, біла або плямиста шерсть Коричневе підшерстя. У забарвленні «перець з сіллю» — чорний «ремінь» на спині або чорний чепрак. Відхилення в зросту до 2 см в ту або іншу сторону.

За стандартом породи серйозні недоліки: Груба або легка статура, коротконогість або довгоногість. Вивернуті лікті. Бочкоподібний постав задніх кінцівок. Відхилення в зрості від 2-х до 4-х см в ту або іншу сторону.

Дискваліфікаційні вади: Боягузлива, агресивна, злобна, знервована поведінка. Зайва недовірливість. Потворності будь-якого типу. Недостатній породний тип. Дефекти прикусу: недокус, перекус, перекіс щелепи. Грубі дефекти в окремих статтях, такі як дефекти складання, шерсті і забарвлення. Відхилення в зрості більш ніж на 4 см в ту або іншу сторону. Будь-яка собака, що має явні фізичні або поведінкові недоліки повинна бути дискваліфікована.

Спочатку різеншнауцер використовувався на півдні Німеччини як собака-погонич в'ючних тварин і охоронець худоби. На початку вісімнадцятого століття в Мюнхені різеншнауцери охороняли пивні бари та крамниці м'ясника. Пізніше цих собак стали використовувати в своїй роботі поліцейські та військові. Завдяки своїм розмірам і зовнішньому вигляду, різеншнауцери і зараз широко використовуються для особистої охорони та охорони майна. Крім усього іншого, це прекрасні собаки-компаньйони, вони непогано приживаються в міських умовах. З 1913 року ця порода була включена в Книгу розведення і в 1925 році була визнана як робоча собака.

Необхідні тривалі прогулянки і великі фізичні навантаження. Собака сильна і активна, тому бажані регулярні пробіжки, а в зимовий час — буксирування лижника. Але подібні навантаження можна давати не раніше, ніж у півторарічному віці, оскільки до цього віку зв'язки ще недостатньо зміцніли.

• Мітельшнауцер

• Мищиха О. Ризеншнауцер // Друг : журнал. — 2007. — № 7 (23 лютого). — С. 20—27. — ISSN 1609-0527.
• Мищиха О. Нужные хлопоты // Друг : журнал. — 2007. — № 7 (23 лютого). — С. 30—31. — ISSN 1609-0527.
• Мищиха О. Работа красоте не помеха // Друг : журнал. — 2007. — № 7 (23 лютого). — С. 32—33. — ISSN 1609-0527.
• Белявцева М. Истинный ариец // Друг : журнал. — 2010. — № 11 (23 лютого). — С. 14—19. — ISSN 1609-0527.
• Мищиха О. Ризеншнауцер // Мой друг собака : журнал. — М. : Энимал Пресс, 2012. — № 4 (23 лютого). — С. 10—14.
• Аль-Джибури А. Ризеншнауцер — рабочая порода // Мой друг собака : журнал. — М. : Энимал Пресс, 2012. — № 4 (23 лютого). — С. 18—19.