Ріпнянське нафтове родовище

За свідченнями Генрі де Сізанкура перший колодязь на нафту глибиною близько 20 ліктів був викопаний у 1786 році поблизу природних виходів нафти на денну поверхню у березі струмка Ріпний посеред села. Перша свердловина глибиною понад 80 м канатно-ударним методом була пробурена у 1887 році за гроші власника Скарбничої фундації Блюменкрона. Після ретельних геологічних досліджень району англійськими гірничими інженерами Перкінсом та МакІнтошем бурові роботи були продовжені і вже у 1892 році на промислі добували нафту 11 свердловин, більшість яких належали французькому акціонерному товариству «Alfa».

Родовище належить до першого ярусу складок центральної частини Бориславсько-Покутської зони. Всього на родовищі пробурено 266 свердловин. Західно-Ріпнянська складка — асиметрична антикліналь північно-західного простягання. Між нею та Східно-Ріпнянською складкою знаходиться структура Клин, яка є підкинутим півд.-зах. крилом Східно-Ріпнянської складки. Поперечними розломами амплітудою 100-200 м складки розбиті на блоки.

Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані та літологічно обмежені. Режим Покладів пружний та розчиненого газу. На 1.01 1994 р. родовище знаходилось на завершальній стадії розробки. Запаси (підраховані у 1950 р.) початкові видобувні категорій А+В+С₁: нафти — 924 тис. т; розчиненого газу — 34 млн. м³. Густина дегазованої нафти 822-842 кг/м³. Вміст сірки у нафті до 0,64 мас.%.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.