Рожнятівський район

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, у басейні річки Лімниця та її приток. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю.

Долинський район		Калуський район
Долинський район		Богородчанський район
Закарпатська область (Міжгірський район)	Закарпатська область (Тячівський район)	Богородчанський район

Територія району становить 1,3 тис.км². Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий—Івано-Франківськ і за 54 км від обласного центру.

Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. У минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут розташована найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м).

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +19 °C, взимку −3 … — 6 °C, опадів у середньому випадає близько 800 мм). У гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів близько 1300 мм.

Лімниця

Ґрофа

За міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини.

Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін.

• Ботанічні заказники:

Конвалія, Яйківський (загальнодержавного значення).

• Гідрологічні заказники:

Турова Дача (загальнодержавного значення).

• Ландшафтні заказники:

Ґрофа (загальнодержавного значення), Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.

• Заповідні урочища:

Аршиця, Береги, Григітлива, Гуки, Козарка — нова, Котелець, Липівка-Дубшара, Лопушна, Лужки-1, Лужки-2, Магура, Мшана, Нягра, Сивуля, Слобушниця, Чута, Яла.

• Ботанічні пам'ятки природи:

Ведмежі дуби, Кораловий корінь, Котови, Урочище Сокіл (загальнодержавного значення).

• Гідрологічні пам'ятки природи:

Болото Лютошари, Болото Мшана (загальнодержавного значення), Верхове болото, Гірське озеро Росохан.

Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) — селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.).

Рожнятів відомий з 12 століття. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок.

За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин.

У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38 % греко-католиків, 19,9 % римо-католиків, 42,1 % юдеїв. З 1940 у складі УРСР.

За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт Перегінське мають статус гірської зони.

Територія площею 130,5 тис. гектарів, з яких 80 тисяч гектарів — ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів — нині найменш освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи — Лімниця. Є також маловідомі широкому загалові цікаві туристичні об'єкти: водоспад Підгуркало (с. Ріпне), Ілемнянський водоспад (с. Ілемня), водоспади Скрунтар і Чуриків в с. Закерничне, Павлівський Камінь, водоспад Гуркало Ілемське на р. Ілемка, водоспади Казарка та Нова Казарка біля с. Липовиця, Ріпненський Камінь та інші.

Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) — замок польського магната Скарбка (ХIV ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А. Ангеловичем, заново відбудована в урочищі Підлюте «Кедрова палата» — відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків).

Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові — на знак поваги і шани — вдячні горяни встановили пам'ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам — емігрантам — Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, — встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с. Небилів.

Рожнятівська центральна районна бібліотека — культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів[9]. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. Рибчак Марія Василівна (9 травня 1954) — директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки Підгірянки.

• Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811, с. Ясень — †10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці».
• Остапов Василь Дмитрович — (* 11 березня 1950 — †8 березня 2009) — український прозаїк, драматург, публіцист. Член Національної спілки письменників України (2001—2009).

• Линда Остап (псевдо: Ярема; 17 березня 1913, с. Наконечне Перше, Яворівський район, Львівська область — † 24 листопада 1944, біля с. Красне, Рожнятівський район) — 1-й командир військової округи УПА ВО-2 «Буг» (12.1943 — 06.1944).
• Сидор Василь Дмитрович (24 лютого 1910  — †14 квітня 1949, с. Ясень) — полковник УПА, командир УПА-Захід. Загинув поблизу села в бою із загоном НКВС.