Ріттер (місячний кратер)

Кра́тер Рі́ттер (лат. Ritter) — великий метеоритний кратер у південно-західній частині Моря Спокою на видимому боці Місяця. Назва присвоєна на честь німецького географа Карла Ріттера (1779—1859) і німецького інженера-будівельника Августа Ріттера (1826—1908); затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у ранньоімбрійському періоді[1].

Характеристики кратера
Ріттер
Світлина із зонда «Lunar Orbiter 4»
Координати 1.96° пн. ш. 19.17° сх. д. / 1.96; 19.17
Діаметр 29,5 км
Глибина 1,300 км
Довгота ранкового
термінатора		 341°
Епонім Карл Ріттер
Рік затвердження 1935

Ріттер

Опис кратера
Околиці кратера Ріттер. Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter.

Найближчими сусідами кратера Ріттер є кратер Діонісій на заході північному заході; кратер Маннерс на півночі північному сході; кратер Себін на південному сході (вали кратерів Себін і Ріттер розділяє долина шириною у декілька кілометрів) і кратер Шмідт на півдні південному заході. З північно-західного боку до кратера підходять Борозни Ріттера; на південному сході знаходяться борозни Іпатії[2]. Селенографічні координати центра кратера 1.96° пн. ш. 19.17° сх. д. / 1.96; 19.17, діаметр 29,5 км[3], глибина 1300 м[4].

Кратер Ріттер має полігональну форму й практично не зазнав руйнувань. Вал має чітко окреслену крайку, внутрішній схил вала має сліди обвалів. Дно чаші пересічене, з декількома кільцевими хребтами, концентричними відносно вала та з окремим пагорбами. За морфологічними ознаками кратер належить до типу TRI (за назвою типового представника цього класу — кратера Тріснеккер.

Кратер має незначну глибину, так як і схожий з ним за морфологічними ознаками кратер Себін. З цієї причини, також як і через видиму відсутність радіальних викидів порід і вторинних кратерів, розташування поблизу грабена (борозни Іпатії), висловлювалось допущення, що обидва кратери є вулканічними кальдерами[5]. З позицій теперішніх уявлень невелика глибина кратера пояснюється ізостатичним підняттям порід, обумовленим невеликою товщиною місячної кори у басейні Моря Спокою і високими температурами лави, що знизили її в'язкість, що дозволило поверхні дна чаші кратера швидше досягнути ізостатичної рівноваги з породами басейну.

Сателітні кратери
Світлина, зроблена Девідом Кемпбеллом
Риттер Координати Діаметр, км
B 3.25° пн. ш. 18.93° сх. д. / 3.25; 18.93 (Ріттер B) 14,2
C 2.75° пн. ш. 18.86° сх. д. / 2.75; 18.86 (Риттер C) 12,7
D 3.65° пн. ш. 18.74° сх. д. / 3.65; 18.74 (Ріттер D) 6,6

Галерея

Див. також

Примітки
  1. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  2. NASA/GSFC/ASU (26 липня 2017). Кратер Ріттер на мапі LAC-60 (PDF). Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.).
  3. Planetary Names: Crater, craters: Ritter on Moon (англ.). planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 1 серпня 2017.
  4. Digitized Lunar Crater Depths - Westfall (2000) Appendix. fisherka.csolutionshosting.net. Процитовано 1 серпня 2017.
  5. To a Rocky Moon: A Geologist's History of Lunar Exploration. Don E. Wilhelms, University of Arizona Press (1993). ISBN 978-0-8165-1065-8

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.