Річард I (герцог Бургундії)

Річард I Справедливий (*Richard le Justicier 855/856 1 вересня 921) — 1-й герцог Бургундії у 918921 роках. Мав також прізвисько «Заступник».

Річард I
Битва Річарда I з норманами
Народився 855/856
Горц
Помер 1 вересня 921
Осер
Діяльність політик
Титул герцог Бургундії
Термін 918—921 роки
Попередник засновано
Наступник Рауль I
Конфесія католицтво
Рід Бозоніди
Батько Бівін Горцький
Мати Ріхільда Арльська
Брати, сестри Бозон і Richilde of Provenced[1]
У шлюбі з Аделаїда Осерська
Діти 3 сина та 3 доньки

Життєпис

Піднесення

Походив з династії Бозонідів. Старший син (за іншими відомостями другий) син Бівіна, абата Горця, та Ріхільди, доньки Бозона Старого, графа Арля, Туріна і Валуа. Вуйна Бозона — Теутберга — була дружиною Лотара II.

Його піднесенню сприяв шлюб сестри Ріхільди з королем Карлом II Лисим. У 875 році разом з братом Бозоном супроводжував Карла II до Італії, де той став правителем тамтешнього королівства й імператором. Річард перебував в Італії до 877 року.

У 877 році Бозон, який повернувся до Західно-Франкського королівства, призначив керувати Італією та Провансом Річарда й Гуго Абата, сина Конрада I Старого, графа Осера.

У 879 році Бозон проголосив себе королем Провансу і Нижньої Бургундії. Проте Річард залишився відданий королю Людовику III і в 880 році виступив проти старшого брата. Він захопив Макон, де від імені королів Людовика III і Карломана II розміщує залогу, віддавши його під управління Бернару Плантвелю. Пізніше Річард брав участь у захопленні Ліона і В'єнна.

У 881 році при захопленні В'єнна Річард захопив дружину брата Бозона Ірменгарди разом з дітьми під захист і відвіз їх до Отену, в той час, як Бозон I сховався в Провансі. Близько 883 року (за іншими відомостями в 880 році) як нагороду отримав від короля графство Отен.

У 884 році після смерті Карломана II, Річард підтримав Карла III Товстого, виступивши проти Одо Робертіна, який також намагався стати королем Захіфдно-Франкської держави.

Після смерті Бозона I в 887 році допоміг його удові Ірменгарда стати регентшею королівства Нижня Бургундія при малолітньому синові Людовику III. Того ж року став на бік Карла III Простакуватого проти Одо I Паризького.

У 888 році Річард отримав бургундські графства Труа, Невер. Завдяки одруженню з дочкою Конрада II, графа Осера він в 888 році отримав також графство Осер від брата дружини, Рудольфа I, який проголосив себе королем Верхньої Бургундії, водночас Річард стає світським абатом кількох абатств у Бургундії. Того ж року завдав поразки норманам у битві при Сен-Флорентин.

Водночас разом з сусідніми володарями вимушений був протидіяти набігам норманів. У 892 і 898 роках Річард зміг успішно відбити набіги норманів, а в 911 році в союзі Робертом Нейстрійським і Еблем де Пуатьє переміг норманів під проводом Роллона у битві при Шартрі. Незабаром після цього отримав Діжон та Шалон-сюр-Сон.

У 894 році він захопив графство Лангр, 895 року — Санс і Труа, захопивши архієпископа, який коронував Одо I. До 898 році сюзеренітет Річарда визнавали 17 з 18 бургундських графств. Його підтримка короля Карла Простакуватого призвело до протистояння з Робертінами і графом Вермандуа. Ставши самим могутнім феодалом в Бургундії, він проголошує себе маркізом Бургундії, що було визнано королем Одо I в 892 році.

У 898 році після смерті короля Одо I, Річард міг претендувати на королівський титул, але продовжував підтримувати короля Карла III. Той натомість визнав Річарда маркізом Бургундії. З 901 року став обіймати в королівській раді перше місце.

Герцог

У 918 році король Карл визнає за Річардом титул графа і герцога Бургундії. Він поширює свій контроль також на єпископства Отен, Лангр і Труа. З цього моменту усі зусилля було спрямовано на зміцнення герцогства зі столицею в Діжоні.

Помер в Осері 1 вересня 921 року, його було поховано в абатстві Сен-Коломб у Сансі. Йому спадкував старший син Рауль.

Родина

Дружина — Аделаїда (д/н-929), донька Конрада II зі Старшого Дому Вельфів, граф Осеру.

Діти:

  • Рауль (890—936), 2-й герцог Бургундії у 921—923 роках, король Західно-Франкського королівства у 923—936 роках
  • Гуго (д/н-952), 3-й герцог Бургундії у 923—952 роках
  • Бозон (д/н-936), граф Вітрі
  • Аделаїда (894-після 920), дружина Реньє II, графа Ено
  • Ірменгарда (908-д/н), дружина Жильбера де Віржі, графа Шалона, 4-й герцога Бургундії у 952—956 роках
  • Ріхільда (д/н-948/955), дружина Літода I, графа Макона

Джерела

  • Bouchard, Constance B. The Bosonids or Rising to Power in the Late Carolingian Age. French Historical Studies, Vol. 15, No. 3. (Spring, 1988), pp 407—431
  • Louis Halphen, Francia: gli ultimi Carolingi e l'ascesa di Ugo Capeto (888—987), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 636—661
  • Settipani Christian, La Préhistoire des Capétiens (481—987). Première partie: Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens, Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1, P. van Kerrebrouck, Villeneuve d'Ascq, 1993.
  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et RobertiensVilleneuve-d'Ascq: 1993. — ISBN 978-2-9501509-3-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.