Сабов Євменій Іванович

Народився 1859 року в селі Верб'яж. Хресним батьком його був історик Дулишкович Іван.

Навчався в гімназіях в Ужгороді, Мукачевому, Пряшеві і Левочі. Закінчивши богословську семінарію в Ужгороді, служив священиком в Арданові, а потім викладачем російської мови в Ужгородській гімназії. 1898 року переселився в Севлюш (нині Виноградів), став архідияконом. Був обраний «пожизненно» головою «Общества ім. О.Духновича».

Учитель руської мови Ужгородської гімназії (1887—1899), пізніше парох у Севлюші (нині Виноградів) та архідиякон угочанський.

1 червня 1930 в результаті вчиненого членом Української військової організації^{[джерело?]} Федором Тацинцем в Ужгороді терористичного акту отримав важке поранення.

Популярна граматика, 1924 рік видання

Літературна діяльність розпочалася виданням посібника «Русская граматика и Читанка літературного язика Угро-Русских» (1890). В 1891 році викладав молитовник для дітей «Ангел-Хранитель». Тоді ж вийшла і його «Хрестоматія», а в 1894 році «Церковнословянская грамматика» угорською мовою (1894). Проводив значну громадсько-культурну роботу. Його статті до різних свят друкувалися в багатьох газетах і журналах.

Автор підручників:

• «Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских»
• «Церковно-славянская грамматика»
• «Хрестоматия церковно-славянских и угрорусских литературных памятников…» (1893)
• «Грамматика русского языка» (1924)
• «Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов» (1925).

Відстоював лінію відрубного місцевого варіанту літературної мови, спертого на язичіє, російську мову і закарпатські говірки. Граматика і правопис (рос. етимологічний) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, вона теж була урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини.

Як культурний діяч, брав участь в освітньо-видавничому товаристві «Уніо», був співзасновником газети «Наука», а по першій світовій війні — Общества ім. О. Духновича (від 1923 його досмертний голова); редагував журнал «Карпатскій Свѣтъ» та ін. У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті. Для пропаганди своїх ідей «Общество», яке очолював Сабов, 9 жовтня 1932 року організувало в Мукачеві «Всенародный Карпаторусский Конгрес», який пройшов під лозунгами: «Да живет русский язык! Долой украинцев!»

На шкільному референдумі 1937 р., де батьки дітей «русинських» шкіл обирали між граматиками Панькевича та Сабова, більшість підтримала Сабова.

У Виноградові на парафіяльному будинку є меморіальна таблиця, на якій написано: «В цьому будинку жив священик Сабов Євменій Іванович (01.Х.1859 — 01.ХІ.1934). З 1898 року греко-католицький священик м. Севлюш, з 1917 року архідиакон Угочанський, просвітитель, публіцист, письменник і відомий русинський діяч». Вона викликає дискусії в місцевої громадськості.

• Данилюк Д. Сабов Євменій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 413. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Німчук В. В. Сабов Євменій Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Письменники і громадські діячі Виноградівщини. Сабов Євменій
• Научный Сборник в память Е. Сабова. — Ужгород, 1935. (рос.)

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863