Савчак Василь Миколайович

Василь Савчак (псевдо: «Сокіл», «Сталь»; 23 березня 1922, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область[1] 20 жовтня 1950, біля с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область) — окружний провідник ОУН Коломийщини (1944–1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945–1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.

Василь Савчак
Василь Савчак
Окружний провідник ОУН Буковини
1945  20 жовтня 1950
Попередник Артемізія Галицька
Наступник Матвіїв Юліан
Окружний провідник ОУН Коломийщини
1944  1945
Попередник ?
Наступник Григорій Легкий-«Борис»
Народився 1922(1922)
с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область
Помер 20 жовтня 1950(1950-10-20)
с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область
Відомий як політик
Країна СРСР
Національність українець
Політична партія ОУНР
У шлюбі з Ірина Лепкалюк — «Леся»
Нагороди

Біографія

Навчався у Станиславівській гімназії, член ОУН. Провідник чоти на виховно-вишкільному таборі юнацтва в селі Ямниці поблизу Станиславова (1941), провідник підпільного Пласту в рідному селі. Працівник обласного проводу Юнацтва ОУН Станиславівщини (1943), повітовий провідник ОУН Коломийщини (1943–1944), окружний провідник ОУН Коломийщини (1944–1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945–1950).

Родину В. Савчака, як і багато інших українських сімей, чиї сини і дочки пішли в ОУН і УПА, радянська влада виселила до Сибіру. Його дружина, керівник референтури пропаганди Коломийського окружного проводу ОУН «Леся», перебувала з ним у підпіллі і загинула під час однієї з операцій МГБ 3 серпня 1947 р. в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області.

Провідник Коломийщини «Борис» (Легкий Григорій) та провідник Буковини «Сталь» (Савчак Василь)

15-25 жовтня 1950 р. у гірських районах Станіславщини Кутському, Яблунівському, Косівському та Жаб'євському — органи МГБ провели велику чекістсько-військову операцію. В ній брали участь 55 співробітників УМГБ по Станіславській області, три батальйони військ МГБ (680 офіцерів та солдатів) з 41 службово-розшуковою собакою. В результаті цієї операції було вбито 26 та заарештовано 7 підпільників. Саме тоді, 20 жовтня 1950, в районі хребта Корметура в Шешорських лісах на Косівщині, чекісти блокували повстанців під час проведення ними наради і Василь Савчак в перестрілці загинув. Разом із ним в цьому бою, прикриваючи відхід товаришів, будучи пораненим, підірвав себе гранатою окружний провідник ОУН Коломийщини Григорій Легкий-«Борис». Тіла мертвих провідників ще три дні стояли в одному із сіл для опізнання. Є дані, що потім тіла були літаком перевезено до Києва для показу вищому командуванню НКВД. Місце поховання невідоме.

Нагороди і вшанування

Відзначений Пластовим Бронзовим Хрестом (1945).

За активну діяльність в підпіллі Українська Головна Визвольна Рада у вересні 1948 р. нагородила В. Савчака Срібним хрестом заслуги.

На тому місці, де повстанці прийняли останній бій, стоїть тепер Пам'ятний хрест — як символічна могила.

Примітки

Посилання

Джерела

  1. Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С.32; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник ІІ. — Нью-Йорк, 1995. — С.82-83;
  2. Чемеринський А. Історія Пласту в Ямниці // Пластовий шлях. — 1996. — Ч.1. — С.49.
  3. Гривул Т., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога. — Львів, 2003.
  4. Дейчаківський Ігор. Василь Савчак — «Сталь» — провідник ОУН Буковини. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. — 80 с.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.