Савченко Сергій Романович
Сергі́й Рома́нович Са́вченко (18 червня 1904, Скадовськ, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 1966, Москва, СРСР) — радянський діяч органів державної безпеки, народний комісар-міністр державної безпеки Української РСР в 1943–1949 роках, депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Член ЦК КП(б)У (1949–1952). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
| Савченко Сергій Романович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | |||||||||||
 | |||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||
| Народження |
18 червня 1904 Скадовськ, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | ||||||||||
| Смерть |
1966 Москва, СРСР | ||||||||||
| Національність | українці | ||||||||||
| Alma Mater | Вища прикордонна школа ОДПУ | ||||||||||
| Військова служба | |||||||||||
| Роки служби | 1921—1955 | ||||||||||
| Приналежність |
 СРСР | ||||||||||
| Вид ЗС |
 НКВД | ||||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||||||||
| Командування | |||||||||||
| |||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||
| |||||||||||
Біографія
Народився 1904 року в сім'ї селянина в місті Скадовську, тепер Херсонська область, Україна. У 1917 році закінчив 4-х класне Скадовське земське училище, у 1920 році закінчив 4 класи Скадовської гімназії. З листопада 1920 по листопад 1921 року працював переписувачем, нічним сторожем, конторником і приймальником зерна у відділі продовольчого постачання 6-ї армії у Скадовску.
У листопаді 1921 — листопаді 1922 року — оперативний робітник Особливого відділу Миколаївської губернської ЧК. У листопаді 1922 — квітні 1923 року — оперативний регістратор, діловод Особливого відділу по охороні границь Чорного і Азовського морів Миколаївської губернської ЧК у місті Скадовську. У квітні — жовтні 1923 року — контролер, старший контролер прикордонного пункту у місті Скадовську. У жовтні 1923 — квітні 1924 року — помічник уповноваженого прикордонного посту ДПУ у місті Скадовську. У квітні — жовтні 1924 року — помічник уповноваженого комендатури 26-го прикордонного загону ОДПУ у місті Очакові.
У жовтні 1924 — вересні 1925 року — курсант Вищої прикордонної школи ОДПУ у Москві. У вересні — грудні 1925 року — уповноважений комендатури 25-го прикордонного загону ОДПУ у місті Тирасполі. У грудні 1925 — лютому 1929 року — помічник коменданта по Секретно-оперативній частині 21-го прикордонного загону ОДПУ у місті Ямполі. У лютому 1929 — вересні 1931 року — помічник коменданта по Секретно-оперативній частині 22-го прикордонного загону ОДПУ у місті Волочиська.
Член ВКП(б) з березня 1930 року.
У вересні 1931 — квітні 1932 року — слухач курсів удосконалення Вищої прикордонної школи ОДПУ у Москві. У квітні 1932 — червні 1933 року — викладач спеціального циклу 3-ї прикордонної школи ОДПУ у Москві.
У червні 1933 — липні 1934 року — помічник інспектора оперативного відділу Управління прикордонної охорони і військ ДПУ Української РСР. У липні 1934 — серпні 1936 року — помічник інспектора оперативного відділу Управління прикордонної охорони НКВС Української РСР. У серпні 1936 — серпні 1937 року — начальник відділення оперативного відділу Управління прикордонної і внутрішньої охорони НКВС Української РСР.
У серпні 1937 — липні 1938 року — начальник штабу 2-го прикордонного загону НКВС у місті Рибниці. У липні 1938 — травні 1939 року — начальник 24-го прикордонного загону НКВС у місті Олевську. У травні — листопаді 1939 року — начальник 5-го відділу, заступник начальника Управління прикордонних військ НКВС Української РСР.
6 листопада — 4 грудня 1939 року — начальник Управління НКВС УРСР по Станіславській області. У грудні 1939 — жовтні 1940 року — начальник 5-го відділу, заступник начальника Управління прикордонних військ НКВС Української РСР. У жовтні 1940 — квітні 1941 року — т.в.о. начальника 5-го відділу УДБ НКВС Української РСР.
1 квітня — 12 серпня 1941 року — заступник народного комісара державної безпеки Української РСР. 12 серпня 1941 — 30 квітня 1943 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Української РСР.
7 травня (офіційно 25 жовтня) 1943 — 24 серпня (офіційно 4 листопада) 1949 року — народний комісар-міністр державної безпеки Української РСР.
24 серпня 1949 — 2 листопада 1951 року — 1-й заступник голови Комітету інформації при Міністерстві закордонних справ СРСР. 2 листопада 1951 — 5 січня 1953 року — начальник 1-го головного управління МДБ СРСР. 3 листопада 1951 — 11 березня 1953 року — заступник міністра державної безпеки СРСР.
17 березня — 21 травня 1953 року — 1-й заступник начальника 2-го головного управління МВС СРСР. 21 травня — 28 вересня 1953 року — начальник 7-го відділу, заступник начальника 2-го головного управління МВС СРСР. 28 вересня — 19 грудня 1953 року — у розпорядженні управління кадрів МВС СРСР. У грудні 1953 — листопаді 1954 року — начальник Особливого відділу МВС-КДБ Управління будівельних військ Будівництва № 508 (Московський район протиповітряної оборони). У лютому 1955 року — звільнений у запас.
Звання
- майор (4.09.1938)
- полковник (22.06.1939)
- майор держбезпеки (28.05.1941)
- комісар держбезпеки (14.02.1943)
- комісар держбезпеки 3-го рангу (18.03.1944)
- генерал-лейтенант (9.07.1945)
Нагороди
- два ордена Леніна (23.01.1948; 25.07.1949)
- чотири ордена Червоного Прапора (20.09.1943; 3.11.1944; 10.04.1945; 29.10.1948)
- орден Кутузова 2-го ст. (20.10.1944)
- орден Богдана Хмельницького 2-го ст. (2.05.1945)
- орден Червоної Зірки (14.02.1941)
- шість медалей
- почесний знак «Заслужений працівник НКВС» (28.05.1941)
Джерела
- Петров Н. В., Скоркин К. В. Кто руководил НКВД, 1934–1941 : справочник. — Москва, 1999. (рос.)
Посилання
- Савченко С. Р. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991(рос.)
- Савченко на сайті «Хронос»(рос.)
- Савченко на сайті «Меморіал»(рос.)