Савін Петро Миколайович

Народився в родині слюсаря та домогосподарки. Після закінчення школи пішов працювати слюсарем на чавуноливарний завод. В 1925 році знявся в невеликому епізоді фільму «Хрест і маузер», що вплинуло на подальший вибір професії. Того ж року вступив на кінокурси імені Чайковського, навчання на яких став поєднувати з роботою на заводі. Закінчивши кінокурси в 1927 році, став багато зніматися, граючи, в основному, своїх сучасників — молодих робітників і сільських хлопців. Серед кращих робіт раннього періоду: Васька («Мереживо»), Тимошка («Гармонь»), Петро Іванович («Випадкова зустріч»), Ємеля («По щучому велінню»), Гараєв («Тимур і його команда») тощо.

На початку німецько-радянської війни був евакуйований в Алма-Ату, де продовжив роботу на Центральній об'єднаій кіностудії. З 1943 по 1946 роки був актором Центрального театру Червоної Армії. У 1946 році був прийнятий в штат кіностудії «Мосфільм» та театру-студії кіноактора. З 1951 по 1954 працював в театрі Групи радянських військ у Німеччині.

З віком перейшов на ролі другого плану і епізоди, граючи, в основному, робочих, керівних працівників і військових. Серед робіт: Мальцев ( «За вітриною універмагу»), замполіт ( «Солдат Іван Бровкін»), Попов ( «Пригоди Артемка»), Балашов ( «Шторм»), Чужинець ( «Нахаленок»), Тимохін ( «Війна і мир» ).

Був тричі одружений. Від першого шлюбу мав дочку, від другого — сина Олександра, який став кінооператором. Втретє одружився в 1946 році і прожив з дружиною до своєї смерті.

В результаті хвороб, в 1975 році був змушений звільнитися з «Мосфільму».

Похований в Москві на Востряковському кладовищі.