Саймон Болівар Бакнер-молодший

Саймон Болівар Бакнер-молодший (англ. Simon Bolivar Buckner Jr.; 18 липня 1886, Манфордвайл, штат Кентуккі, США — 18 червня 1945 року, острів Окінава, Японія) — американський воєначальник, генерал (1954, посмертно). Був найбільш високопоставленим американським генералом з тих генералів, які загинули під час Другої світової війни.

Саймон Болівар Бакнер-молодший
Simon Bolivar Buckner Jr.
Народження 18 липня 1886(1886-07-18)[1][2]
Манфордвайл, Кентуккі, США
Смерть 18 червня 1945(1945-06-18)[1][2] (58 років)
Окінава (острів), Японія
Поховання Сімейний склеп Бакнерів у штаті Кентуккі
Країна США
Приналежність Армія США
Вид збройних сил піхота
Освіта Вест-Пойнт
Роки служби 1908-1945
Звання генерал (США)
Командування Війська на Алясці, 10-та армія (США)
Війни / битви Друга світова війна: Алеутська операція, Битва за Окінаву
Нагороди
 Саймон Болівар Бакнер-молодший у Вікісховищі

Біографія

Народився у сім'ї генерала армії Конфедерації Саймона Болівара Бакнера-старшого. Бакнер-старший був впливовим політиком Демократичної партії, губернатором штату Кентуккі, а в 1891 році навіть висунув свою кандидатуру на посаду віцепрезидента США від Демократичної партії.

Бакнер-молодший пішов шляхом батька і пішов на військову службу. Він закінчив Віргінський військовий інститут, а також військову академію у Вест-Пойнті. Здійснив дві подорожі на Філіппіни, про що написав книгу подорожніх нотатків.

У Першій світовій війні Бакнер участі не брав. Він знаходився у США на викладацькій роботі.

У міжвоєнний період Бакнер працював викладачем тактики у Вест-Пойнті.

Із 1936 року — заступник командира 23-го піхотного полку. Із 1937 року — командир 66-го піхотного полку. Із 1938 року — командир 22-го піхотного полку, із 1939 року — начальник штабу 6-ї дивізії.

Друга світова війна

У 1940 році Бакнер був призначений командувачем американських військ на Алясці. На цій посаді він і зустрів вступ США у війну.

У 1942 році над Аляскою нависла загроза вторгнення японців. У червні 1942 року японці атакували Датч-Харбор і нанесли авіаудар по місту і військовій базі. Незабаром японці захопили Алеутські острови. Бакнер діяв нерішуче й обережно. Все, що він зміг зробити це евакуювати місцеве алеутське населення.

У 1943 році американські та канадські війська під командуванням Бакнера відвоювали у японців Алеутські острови. Але японці евакуювали свої війська раніше і союзники кілька днів бомбардували пусту територію. Попри сумнівність перемоги Бакнер був підвищений у військовому званні до генерал-лейтенанта.

Із липня 1944 року Бакнер командував 10-ю американською армією. Спершу армію поанували висадити на острів Тайвань, але згодом американське командування вирішило силами 10-ї армії захопити острів Окінава.

Під час битви за Окінаву Бакнер наказав своїм військам атакувати японців в лоб. Замість обходу і оточення японських укріплень американці атакували їх фронтально і несли величезні втрати. Під час боїв за Окінаву Бакнер заявив: «Я хочу християнізувати японців. Найкращим спосіб це зробити буде поховати їх у християнських могилах.»[3]

Загибель

Бакнер часто відвідував передові позиції своїх військ. Генерал завжди прибував у джипі з прапором генерал-лейтенанта і сам ходив у формі з генеральськими відзнаками. Таким чином Бакнер був чудовою мішенню для японських снайперів.

18 червня 1945 року Бакнер, як зазвичай прибув на передову. Японці помітили генерала і відкрили шквальний артилерійський вогонь[3]. Під час обстрілу Бакнер був поранений осколком снаряду і незабаром помер.

Вищі військові звання

Нагороди

Бакнер був нагороджений багатьма американськими нагородами, зокрема «Пурпуровим серцем» і медаллю «За службу у ВМС».

Джерела
  • Sarantakes, Nicholas (Editor) (2004). Seven Stars, The Okinawa Battle Diaries of Simon Bolivar Buckner Jr. and Joseph Stilwell. Texas A & M University Press, College Station. ISBN 978-1-58544-294-2.
  • Sledge, Eugene B. (1990). With the Old Breed: At Peleliu and Okinawa. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-506714-9.
  • Haley, J. Fred (November 1982). "The Death of General Simon Bolivar Buckner". Marine Corps Gazette: 103.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Stilwell, Joseph Warren; Sarantakes, Nicholas Evan (2004). Seven stars : the Okinawa battle diaries of Simon Bolivar Buckner, Jr. and Joseph Stilwell. College Station: Texas A & M University Press. ISBN 1-58544-294-1. OCLC 52595206.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.