Саксаганський рудник

Один з найстаріших рудників Кривого Рогу. Початок видобутку покладено в 1881 році з відкриттям Саксаганського рудника[1] Олександра Поля. Видобуток вівся відкритим способом — кар'єрами, перша шахта рудника закладена в 1908 році.

У 1926 році, по смерті Ф. Е. Дзержинського, на прохання працівників, рудоуправлінню присвоєно його ім'я[2].

У радянські роки ходить до складу тресту «Дзержинськруда», після його реорганізації, у 1973, — в промислове об'єднання «Кривбасруда».

Від назви рудоуправління названа місцевість Дзержинка — місце проживання працівників рудника. У 1936 році новий район міста отримав назву — Дзержинського.

Рудоуправлінням розроблялося родовище багатих залізних руд, розташоване в центральній частині Криворізького залізорудного басейну. З 1978 року починають розроблятися і залізисті кварцити.

Багаті руди в основному гетит-гематит-мартитові (70 %) з вмістом Fe 46-69 % (балансові запаси на 1984 — 28,7 млн т). Залізисті кварцити в основному магнетитові, гематит-магнетитові і карбонат-магнетитові різновиди з середнім вмістом Fe 32,5 % (балансові запаси на 1984 в контурі шахтних полів — 516,500,000. т).

На базі рудника вироблялася агломераційна, доменна, мартенівська руда, залізорудний концентрат тощо.

Родовище рудника переважно розроблялося підземним способом — 91 %. Розкрите чотирма рудопідйомними, двома допоміжними і шістьма вентиляційними стволами на глибину 700—800 м. Розробка багатих руд велася по системі поверхового і підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами; залізистих кварцитів — по поверхово-камерної системі із залишенням тимчасових целиків і відбійкою руди глибокими свердловинами.

Дрібні рудні тіла поблизу поверхні і частина раніше втрачених руд відпрацьовуються кар'єром (глибина 150 м). Розтин кар'єра — виїзна траншея з відвалами зовнішнього закладення. Система розробки — транспортна тупиковими заїздами. Відбійка руди проводиться буропідривним способом з навантаженням екскаваторами циклічної дії і транспортуванням автосамоскидами. Багата залізна руда дробиться і сортується по класах, магнетитові кварцити збагачуються.

На 1986 рік річний видобуток сирої руди становив 5,5 млн т (в тому числі магнетитових кварцитів — 2 млн т).

До складу рудоуправління входило чотири рудопідйомні, дві допоміжні, шість вентиляційних шахт, кар'єр «Північний», збагачувальна фабрика, ремонтно-механічний та інші цехи. шахти: «Гігант», «Саксагань», «Побєда» («Комунар»), «Центральна», «Вентиляційна № 4» («В-4»).

• Желтецький Євдоким Микитович (1932—1933)
• Гук Петро Єлисейович (1944)
• Москальков Євген Федорович (1944—1945)
• Жмайло Андрій Павлович (1945)
• Кадирбаєв Рашид Абдулович (195.—195.)
• Олейников Віктор Степанович (1955)
• Свинаренко Дмитро Михайлович (1957—1962)
• Саворський Петро Костянтинович (1969—1983)
• Семенко Михайло Іванович (1983—1990)

• Горная энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. Е. А. Козловский. — М.: Сов. энцикл., 1984—1991. Т. 4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с.: ил., цв. ил. — (в пер.).
• Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промiнь», 1986. — 191 с., цв. ил.
• Куприн, О. Продолжение легенды [Текст] / О. Куприн, А. Узлян // Огонёк. — 1964 (7 июня). — № 24 (1929). — С. 7-9.
• Криворожский коллекционер. Выпуск 4. Лин В. Н., Петренко В. В. / Кривой Рог: «Октан-принт», 2014. — 21 с.
• Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1976. — 146 с., цв. ил. (рудоуправление им. Ф. Э. Дзержинского на главной странице обложки).