Саліпа Сергій Дмитрович

Сергі́й Дми́трович Салі́па — капітан Збройних сил України; нагороджений медаллю ООН за бездоганну службу — 2010, пам'ятним нагрудним знаком МО України «Воїн-миротворець» — 2011. Учасник російсько-української війни.

Саліпа Сергій Дмитрович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 5 червня 1986(1986-06-05)
Ізяслав
Смерть 14 липня 2014(2014-07-14) (28 років)
біля села Дмитрівка Донецької області
(підірвався на фугасі)
Поховання Старокостянтинів
Військова служба
Роки служби 2008—2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Інженерні війська
Формування
 91 ІП
Війни / битви

Українська миротворча місія в Ліберії
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
медаль ООН за бездоганну службу

Життєпис

Сергій Саліпа народився 5 червня 1986 року в м. Ізяслав, у родині медиків. Невдовзі родина переїхала до м. Старокостянтинова, де Сергій успішно навчався в школі № 2.[1]

Після 9 класів вступив на навчання до Кам'янець-подільського військового ліцею, по тому закінчив Кам'янець-Подільський військовий інститут за спеціальністю військового інженера. З 2008 року — у Збройних силах України, військова частина А-0563, Охтирка, 91-й інженерний полк.

З грудня 2009 по червень 2010 року — служба у миротворчій місії ООН в Ліберії — перекладач групи планування застосування авіації 56-го окремого вертолітного загону.

У зоні антитерористичної операції — з 25 травня 2014-го, командир роти інженерного забезпечення руху. 14 липня біля села Дмитрівка Донецької області при виконанні функцій керівника групи, рушив на пошуки останків сапера 72-ї механізованої бригади, до якої був прикомандирований; підірвався на фугасі.

Похований в Старокостянтинові, вдома лишилися дружина та двоє 6-річних синів.

Нагороди
  • 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • Почесний громадянин міста Хмельницького (посмертно)
  • Почесний громадянин Старокостянтинівського району (посмертно)
  • Почесний громадянин Охтирки (посмертно).

Примітки
  1. Він випромінював спокій та надійність. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.