Саммак

Саммак (грец. ΣΑΜΜΑ) — антропонім, відомий за монетами кількох серій, битих у Німфеї. Наразі висунуто декілька гіпотез щодо походження цього антропоніму.

  1. грец. ΣΑΜΜΑ — самоський аристократ Саммас, який після афінського погрому у 439 р. до н. е. втік до Німфею, де й бив монету з власним ім'ям.[1]
  2. грец. ΣΑΜΜΑ — Інша назва міста Німфея, яку він мав до вступу до Афінського союзу.[2]
  3. грец. ΣΑΜΜΑ — представник скіфської верхівки чи «правитель» скіфів, який бив монету у Німфеї у період 409—405 рр. до н. е., після виходу останнього з Афінської архе та до переходу міста під очильницьтво Спартокідів.[3]

На підтримку останньої гіпотези свідчать й скіфська тематика зображень на монетах Саммака, й достатня кількість археологічних свідчень присутності скіфів у / біля Німфею, принаймні з середини V ст. до н. е.[4] Якщо прийняти останнє з висловлених припущень, то лишається питання щодо датування саме після занепаду Афінського морського союзу. Малоймовірно, що скіфську верхівку взагалі цікавила думка будь-якого союзу полісів. Ймовірно, у такому випадку емісію серії монет з легендами грец. ΣΑ / ΣΑΜΜΑ слід розглядати у більш широкому часовому диапазоні — остання чверть V ст. до н. е.

Окремої уваги при розгляді певних подій історії Боспору й Німфею заслуговують посилання на промову Есхіна «Проти Ктесифонта».[5] Але посилання на інтерпретації подій, висловлених у політичній промові демагога-політикана, чия порядність (як і в наші часи у персон з цього кола) апріорі під великим сумнівом, вимагає, принаймні, додаткових джерел інформації.[6]

Примітки. Джерела. Посилання
  1. (рос.) Столба В. Ф. Второй эльтигенский клад боспорского автономного серебра второй половины V в. до н.э. Шестая всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. СПб., 1998.
  2. (рос.) Суриков И. Е. По поводу древнегреческих монет с легендой ΣАММА. Восьмая всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. М., 2000.
  3. (рос.) Мельников О. H. Нимфей, скифский вождь Саммак и «измена Гилона». МАИЭТ. 2001. VIII.
  4. (рос.) Силантьева Л. Ф.  Некрополь Нимфея. МИА. 1959.
  5. (рос.) В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
  6. (англ.) D. Braund. Gylon, Athens and the Bosporus. Боспорский феномен: Население, языки, контакты: Материалы международной научной конференции. СПб. Нестор-История, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.