Німфей

Описи узбережжя Боспору Кіммерійського із зазначенням відстаней між містами на південь від Пантікапея, що дійшли до нас з античних часів, дозволили вченим ототожнити ці руїни з Німфеєм. Серед міст Боспорського царства Німфей займав одне з провідних місць. Місто, що було засновано у першій половині VI ст. до н. е., за свідченням древніх авторів мало добру гавань, а оточуючі його землі були багаті хлібом, що в усі часи забезпечувало добробут його мешканців, а також і Боспору в цілому. Ось чому боспорські правителі надавали особливого значення цьому регіону. Пильна увага до цього пам'ятника була залучена у 1866 р. знахідками ювелірних прикрас, про які з'явилися повідомлення в пресі. Ці знахідки призвели до активізації хижацьких розкопок курганів німфейських місцевими селянами і приватними особами, чому сприяло розташування міста і його некрополя на поміщицькій землі.

Особливу увагу було привернуто до чоловічих поховань зі зброєю, золотими гривнями, прекрасною чорнолаковою керамікою у супроводі кінських поховань, що дозволило говорити про наявність варварських елементів у поховальному обряді, про взаємопроникнення елементів еллінської та варварської культур. У Німфеї відкрито одне з найбільш ранніх святилищ у Причорномор'ї, що присвячене богині землеробства і родючості Деметрі, відкриті житлові та громадські будівлі, оборонна стіна IV ст. до н. е., гончарні печі і виноробні, на окремих ділянках вдалося простежити міське планування і систему міських комунікацій, що відносяться до різних періодів життя міста. У ході багаторічних досліджень на південному схилі німфейского плато вдалося встановити, що тут протягом тривалого періоду існувала священна ділянка — теменос.

Загибель цього ансамблю сталася в результаті грандіозного землетрусу близько середини III ст. до н. е., і протягом декількох десятиліть ця територія не використовувалася. Але зміни в економічній і політичній галузях, переорієнтація господарської діяльності призводять до того, що на даній площі в кінці III ст. до н. е. зводяться виноробні комплекси, а в перші століття нової ери вона забудовується житловими комплексами садибного типу. В епоху раннього середньовіччя територія міста використовується як некрополь.

ВІдновлена фреска з Німфею. Ермітаж, Петербург.

У роки Другої Світової війни узбережжя, на якому колись був розташований стародавній Німфей, стало ареною жорстоких боїв. Бліндажі, окопи, воронки від снарядів і бомб змінили обриси берега і рельєфу місцевості. Розкопки післявоєнних років велися великими площами. Це дозволило відкрити залишки житлових будинків, майстерень виноробства, вулиць. Особливо значним стало відкриття стін акрополя і монументальних сходів, що ведуть в нижнє місто, де розташовувався порт. Тоді ж було зроблено сенсаційне відкриття святині з фресками і написами на стінах. У цієї своєрідної античної галереї найбільш вражає півтораметрове зображення корабля з написом на борту «Ісіда». Фреска була відновлена з сотень фрагментів. Відкриття та реставрація фресок святилища були відзначені ЮНЕСКО і престижною премією Онасіс, що була вручена співробітникам Ермітажу. Фреска перевезена в музей Ермітаж, де й експонується.

Серед експонатів Ермітажу — антична кераміка, фігурки з теракоти, посуд зі скла, архітектурні фрагменти, привезені у місто з Сінопи і здобуті з розкопок Німфею.

В даний час у Керченському історико-культурному заповіднику йде розробка проекту музеєфікації городища з метою перетворення його на одну з головних визначних пам'яток околиць міста Керчі.

Як місто Німфей не існував ізольовано. Постійними були контакти з місцевими народами, а також скіфами. Торгівля пожвавлювала ці зв'язки. І як наслідок — збільшення кількості речей грецького походження в скіфських похованнях — курганах, де скіфи поховані разом з кіньми. Саме в цих похованнях і знайдені шоломи, мечі, вістря стріл та списів, військове знаряддя, датоване 5 ст до н. е. В похованнях вождів знайдені ювелірні прикраси, грецькі чорнолакові чаші, червонофігурні вази, вироби з античної бронзи.