Самойлова-Яхонтова Наталія Сергіївна

Народилася в Харкові, навчалася на Вищих жіночих Бестужевських курсах у Петрограді, в 1917 перевелася в Харківський університет, який закінчила в 1919. З 1922 працювала в Астрономічному інституті в Ленінграді (нині Інститут теоретичної астрономії РАН) на посаді обчислювача, в 1936—1942 — завідувачка сектором теоретичної астрономії та небесної механіки цього інституту. Під час Німецько-радянської війни працювала в Державному оптичному інституті. У 1945—1956 — керівник відділу малих планет і комет Інституту теоретичної астрономії АН СРСР, з 1946 — професор.

Основні праці в області двох розділів теоретичної астрономії — рішення задачі трьох тіл і визначення планетних і кометних орбіт. Виконала низку робіт, присвячених одній з найважливіших проблем небесної механіки — поліпшення збіжності розкладів пертурбаційної функції в тригонометричні ряди і застосування у зв'язку з цим так званої регуляризуючої змінної. Показала можливість практичного застосування розроблених нею методів для визначення руху астероїдів. Поліпшила існуючі раніше методи диференціального виправлення планетних і кометних орбіт. Організувала та очолила роботу з обчислення та складання ефемерид малих планет. Керувала виданням щорічника «Ефемериди малих планет», яким широко користуються у всіх країнах світу. Служба малих планет СРСР під її керівництвом зайняла найважливіше місце у всій системі світових спостережень цих об'єктів. Провела велику роботу з обчислення математичних, балістичних та інших таблиць.

На її честь було названо астероїд 1653 Яхонтовія[1]

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Самойлова-Яхонтова Наталия Сергеевна. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)