Самійленко Іван Матвійович

Іван Самійленко (1912, с. Валки, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія[1] — 3 листопада 2006, США) — український державний і громадський діяч, вчений. Останній голова Уряду Української Народньої Республіки в екзилі (1989—1992). Професор Лонґ Айленд Університету 1961—1980[2].

Іван Матвійович Самійленко
Іван Матвійович Самійленко
Голова Уряду УНР в екзилі
1989 — 22 серпня 1992
Президент Плав'юк Микола Васильович
Попередник Ярослав-Богдан Рудницький
Наступник Вітольд Фокін
(як Прем'єр-міністр України)
Народився 1912(1912)
с. Валки, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 3 листопада 2006(2006-11-03)
 США
Відомий як громадський активіст
Громадянство  УНР
Національність українець

Громадська діяльність

Був головою УНРади.

З 1985 — голова Консолідаційної Комісії з переговорів з Конференцією українських партій і організацій (КУПО).

Був головою Українського інформаційного бюро у Вашингтоні.

Був дорадником конгресової комісії у Вашінґтоні по вивченню голодомору в Україні в роках 1932–1933[3]. Склав там свої свідчення.

Голова централі Українського національно-державного союзу (УНДС), почесний голова УНДС у США.

Член Наукового товариства імені Шевченка в Америці[2].

1992 року відбув першу історичну подорож прем'єр-міністра УНР в Україну після виходу уряду на еміграцію. Був учасником офіційної передачі в Києві естафети влади від УНР Україні[4].

Похований на цвинтарі святого Андрія в Саут Баунд Брук[2].

Родина

Мама Івана Самійленка народилася в Україні, похована на новому цвинтарі (так звані «Піски») в селі Валки. Її було нелегально викрадено з табору смерті в Архангельській області (Лєпша) і привезено у Донбас. Там прожила вона нелегально, без паспорту, аж до самої хрущовщини[1].

Син — Олег з дружиною Христиною, внук — Александер з дружиною Бріджет, внучка — Тамара[2].

Публікації
  • Самійленко, Іван [Матвійович]. Соціо-політичне тло голодового геноциду в Україні (Комунізм — смертельний ворог села) : Історичний нарис / І. Самійленко ; Вид. спілка — Українське Інформаційне бюро, інк. (Філадельфія США) — Київ : Просвіта, 1998. — 37 с.

Примітки
  1. Іван М. Самійленко. Перша і, може, остання зустріч з Україною Щоденник «Свобода», 8 травня 1997, число 87, сторінка 2
  2. Повідомлення про смерть Івана Матвієвича Самійленка Щотижневик «Свобода», 10 листопада 2006, число 45, сторінка 27
  3. Вітаємо з 90-річчям. Газета «Мета», листопад-грудень 2001.
  4. http://www.istpravda.com.ua/videos/2012/01/22/69657/
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.