Сандомирський Борис Петрович

Бори́с Петро́вич Сандоми́рський (1938-2018) — доктор медичних наук (1984), професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Сандомирський Борис Петрович
Народився 30 квітня 1938(1938-04-30)
Харків
Помер 10 січня 2018(2018-01-10) (79 років)
Країна  СРСР Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Харківський національний медичний університет
Галузь кріомедицина
Заклад Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Посада завідувач відділу експериментальної кріомедицини (від 1979)
Звання професор
Ступінь доктор медичних наук
Нагороди Премія НАН України імені О. О. Богомольця

Життєпис

Народився 1938 року в місті Харків. З початком нацистсько-радянської війни із батьками евакуйований до міста Рубцовськ (Алтайський край). 1961 року з відзнакою закінчив Харківський медичний інститут. Працював у лікарнях Харківської області лікарем-хірургом. Від 1966 року у Харкові очолював опікові відділення.

Від 1971 року — на кафедрі хірургії Харківського інституту вдосконалення лікарів. 1974 року захистив кандидатську дисертацію з питання опікового шоку.

З 1974 року працював в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України. Від 1979-го — завідувач відділу експериментальної кріомедицини.

1984 року захистив докторську дисертацію «Деструктивна і захисна дія низьких температур на шкіру».

1985 року разом із співробітниками відділу вдостоєний премії АН УРСР ім. Богомольця.

Протягом 1980-1990-х років працював над створенням кріоапаратури.

За його ініціативи 1991 року було створено Харківський незалежний фонд матеріальної допомоги лікарям для під вищення кваліфікації «Харків-Квалімед».

У 1990-х очолював дослідження по створенню технологій отримання і застосування кріоконсервованих клітин і фрагментів клітин у клінічній практиці.

Є автором понад 400 наукових праць — з них 8 монографій та 42 патенти.

Як педагог підготував 2 докторів та 19 кандидатів наук.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року (посмертно) — за роботу «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини»; співавтори Корпан Микола Миколайович, Красносельський Микола Віллєнович, Лещенко Володимир Миколайович, Литвиненко Олександр Олександрович, Сушко Віктор Олександрович, Худецький Ігор Юліанович.

Серед робіт:

  • «Пептидний склад екстрактів шкіри в залежності від її фізіологічного стану» (2008)
  • «Вивчення деяких фізико-хімічних властивостей колагену, виділеного зі шкіри R. Ridibunda» (2010)
  • «Вплив екстрактів тваринного походження на загоєння холодових ран» (2010)
  • «Молекулярно-масовий розподіл пептидів в екстрактах тканин R. Ridibunda після перебування в різних температурних умовах» (2010)
  • «Технологія моделювання остеоартрозу великих суглобів» (2010)
  • «Вплив екстрактів кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней та шкіри поросят на лейкоцитарний профіль крові щурів з холодовою травмою шкіри» (2012)
  • «Вплив екстракту селезінки на пептидний склад шкіри щурів та процес загоєння холодових ран» (2012)
  • «Пептиди серця свиней та поросят і їх взаємодія з альбуміном» (2012)
  • «Тканиноспецифічний вплив пептидних комплексів серця» (2012)
  • «Вплив екстрактів кріоконсервованих фрагментів серця на організм щурів» (2013)
  • «Пептидний склад екстрактів кріоконсервованих фрагментів серця свиней та поросят» (2013)
  • «Флуоресцентні зонди для дослідження пептидів» (2013)
  • «Вплив С60-фулерену на в'язко-еластичні властивості мембрани еритроцитів людини» (2014)
  • «Концентрація пептидів у екстрактах кріоконсервованих фрагментів органів свиней та поросят і роль ендогенних протеаз в їх утворенні» (2014)
  • «Вплив водного колоїдного розчину фулерену С60 на стан мембран та біохімічні показники in vivo» (2015)
  • «Вплив екстрактів кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней та шкіри поросят на процес загоєння холодових ран у щурів» (2015) — всі у співавторстві.

Серед патентів:

  • «Спосіб лікування ран», 2016 — співавтори Власов Олександр Олексійович, Сандомирський Борис Петрович, Ковальов Геннадій Олександрович, Тининика Людмила Миколаївна, Прилуцький Юрій Іванович, Бєлочкіна Ірина Владиславівна.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.