Литвиненко Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Литвине́нко (* 1956) — український лікар-хірург, онколог; доктор медичних наук (1996), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2009).

Литвиненко Олександр Олександрович
Народився 28 серпня 1956(1956-08-28) (65 років)
Ічня
Країна  СРСР Україна
Діяльність винахідник, хірург, онколог
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь хірургія, онкологія
Звання професор
Ступінь доктор медичних наук
Нагороди

Життєпис

Народився 1956 року в місті Ічня (Чернігівська область). 1979 року закінчив Київський медичний інститут. З того часу працював у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії.

В 1991—1992 роках — провідний науковий співробітник; протягом 1992—2009 років — в Інституті онкології АМНУ — 2000—2006 роки — завідувач клінічно-хірургічного відділу. В 2006—2009 роках — заступник директора з наукової роботи; протягом 2009–2011-х — головний лікар київської клініки «Інновація».

Протягом 2011—2012 років — проректор з наукової роботи Київського медичного університету Української асоціації народної медицини. Від 2012 року — завідувач відділу радіоіндукованих онкологічних захворювань Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ.

Наукові напрями:

  • особливості розвитку онкологічної патології, пов'язаної з дією іонізуючого випромінювання
  • структурні та функціональні зміни щитоподібної залози у пацієнтів з дисгормональними і пухлинними ураженнями молочної залози, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Розробив та запропонував методи кріохірургічного лікування новоутворень печінки, жовчного міхура, підшлункової й молочної залоз та інструменти для його здійснення.

Займається розробкою та вдосконаленням методів одномоментної і відкладеної реконструкції аутотканинами молочної залози після її видалення.

Є спів­автором протипухлинних препаратів на основі сполук платини.

Автор 280 наукових робіт серед них 4 монографії 5 авторських свідоцтв на винаходи та 8 патентів.

Серед робіт:

  • «Низькі температури при лікуванні хронічних дифузних захворювань печінки», 1992 (у спів­авторстві)
  • «Кріохірургічні методи лікування захворювань пухлинного генезу органів гепатопанкреатодуоденальної зони (експериментально-клінічне дослідження)» — дисертація доктора медичних наук, 1996
  • «Лікування неоперабельних пухлин органів черевної порожнини», 1998 (в складі колективу О. О. Шалімов, Кейсевич Л. В.; Волченскова Іліма Іліодорівна; Нікішин Леонід Федорович)
  • «Основи кріохірургії» 2005 (у спів­авторстві, Шалімов О. О., М'ясоєдов Д. В., Євтушенко О. І.)
  • «Кріохірургія органів травлення», 2006 (у спів­авторстві)
  • «Рак грудної залози у чоловіків: клініка, діагностика, лікування», 2012

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року — за роботу «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини»; співавтори Корпан Микола Миколайович, Красносельський Микола Віллєнович, Лещенко Володимир Миколайович, Сандомирський Борис Петрович (посмертно), Сушко Віктор Олександрович, Худецький Ігор Юліанович.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.