Соціал-демократична партія Фінляндії

Соціал-демократична партія Фінляндії (фін. Suomen Sosialidemokraattinen Puolue; швед. Finlands Socialdemokratiska Parti) — фінська лівоцентристська політична партія заснована в 1899 році. Партія має 40 місць із 200 у парламенті Фінляндії і перебуває в урядовій коаліції. Партія має 2 місця із 14 виділених для Фінляндії у Європарламенті (входить до фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів).

Соціал-демократична партія Фінляндії

Suomen Sosialidemokraattinen Puolue
Країна  Фінляндія
Голова партії Санна Марін
Дата заснування 1899
Штаб-квартира Saariniemenkatu 6, Гельсінкі
Ідеологія Соціал-демократія
Кількість членів  50 000
Друкований орган Demokraattid
Офіційний сайт sdp.fi

Історія

Партія заснована як Фінська робітнича партія (фін. Suomen Työväenpuolue) 1899 року. Назву змінили на нинішню 1903 року. Партія залишається головною у позапарламентському русі до введення загального виборчого права 1906 року, після чого найбільший відсоток від голосів склав 47 % 1916 року, коли партія забезпечила собі більшість у парламенті. Це був єдиний раз в історії Фінляндії, коли одна партія мала більшість у парламенті. Вона втратила свою більшість на виборах 1917 року, 1918 року почалося повстання, яке переросло у фінську громадянську війну.

Колишні члени СДПФ взяли участь у створенні Фінської соціалістичної робітничої республіки. Унаслідок війни більшість партійних лідерів на всіх рівнях загинула, потрапила до в'язниці або ж знайшли притулок у Радянській Росії. Проте, політична підтримка партії залишилася високою, а на виборах 1919 року партія, реорганізована Вяйньо Таннером, отримала близько 80 з 200 місць в парламенті. Деякі соціал-демократи заснували Комуністичну партію Фінляндії у Москві в 1918 році. Хоча комуністична партія була заборонена в Фінляндії до 1945 року, підтримка фінського робітничого класу на наступних виборів була поділена між соціал-демократами і організаціями, що діяли на комуністичному фронті.

Під час Другої світової війни партія грає центральну роль широкому коаліційному уряді. Партія була членом Соціалістичного Інтернаціоналу між 1923 і 1940 роками.

Після закінчення війни Комуністичній партії було дозволено працювати відкрито, і головною особливістю фінського політичного життя в період 1944—1949 була жорстка конкуренція між соціал-демократами і комуністами за виборців і контроль над профспілками. У цей час, політичне поле було поділене приблизно порівну між соціал-демократами, комуністами і аграрною лігою, кожна партія отримувала близько 25 % голосів. Через антикомуністичну діяльність, ЦРУ зі США фінансувало партію.

СДПФ очолювала уряд у 1956—1957 і 1958—1959 роках. Останній кабінет, однак, змушений піти у відставку у зв'язку з тиском СРСР, що призвело до серії урядів аграрної ліги. Тільки в 1966 році, СДПФ була в змозі задовольнити Радянський Союз і повернутися до уряду. З тих пір, СДПФ була представлена ​​в більшості фінських урядів, часто співпрацюючи з Центристською партією (колишня Аграрна ліга) та іноді з Національною коаліційною партією.

Прем'єр-міністр Ліппонен очолював уряд у 1995—2003 роках. За цей час партія прийняла свою поточну проєвропейську лінію та брала активну участь у встановленні фінського членства в Європейському Союзі 1995 року спільно з Кабінетом міністрів.

Результати виборів

Парламент
Рік Депутати Голосів
1907 80 329 946 37,03 %
1908 83 310 826 38,40 %
1909 84 337 685 39,89 %
1910 86 316 951 40,04 %
1911 86 321 201 40,03 %
1913 90 312 214 43,11 %
1916 103 376 030 47,29 %
1917 92 444 670 44,79 %
1919 80 365 046 37,98 %
1922 53 216 861 25,06 %
1924 60 255 068 29,02 %
1927 60 257 572 28,30 %
1929 59 260 254 27,36 %
1930 66 386 026 34,16 %
1933 78 413 551 37,33 %
1936 83 452 751 38,59 %
1939 85 515 980 39,77 %
1945 50 425 948 25,08 %
   
Рік Депутати Голосів
1948 54 494 719 26,32 %
1951 53 480 754 26,52 %
1954 54 527 094 26,25 %
1958 48 449 536 23,12 %
1962 38 448 930 19,50 %
1966 55 645 339 27,23 %
1970 52 594 185 23,43 %
1972 55 664 724 25,78 %
1975 54 683 590 24,86 %
1979 52 691 512 23,89 %
1983 57 795 953 26,71 %
1987 56 695 331 24,14 %
1991 48 603 080 22,12 %
1995 63 785 637 28,25 %
1999 51 612 963 22,86 %
2003 53 683 223 24,47 %
2007 45 594 194 21,44 %
2011 42 561 049 19,1 %
2015 34 490,102 16.51 %
Муніципальних
Рік Радники Голосів
1945 2 100 265 689
1950 377 294 25,05 %
1953 449 251 25,53 %
1956 424 977 25,42 %
1960 2 261 414 175 21,10 %
1964 2 543 530 878 24,75 %
1968 2 351 540 450 23,86 %
1972 2 533 676 387 27,05 %
1976 2 735 665 632 24,82 %
1980 2 820 699 280 25,50 %
1984 2 830 666 218 24,70 %
1988 2 866 663 692 25,23 %
1992 3 130 721 310 27,08 %
1996 2 742 583 623 24,55 %
2000 2 559 511 370 22,99 %
2004 2 585 575 822 24,11 %
2008 2 066 541 187 21,23 %
  Європейський парламент
Рік Депутати Європарламенту Голосів
1996 4 482 577 21,45 %
1999 3 221 836 17,86 %
2004 3 350 525 21,16 %
2009 2 292 051 17,54 %
2014 2 212,211 12.30 %
Президента
непрямі
Рік Кандидат Виборці Голосів
1925 Вяйньо Таннер 79 165 091 26,6 %
1931 Вяйньо Таннер 90 252 550 30,2 %
1937 95 341 408 30,7 %
1950 64 343 828 21,8 %
1956 Карл-Август Фагерхольм 72 442 408 23,3 %
1962 Рафаель Паас 36 289 366 13,1 %
1968 Урхо Кекконен 55 315 068 15,46 %
1978 Урхо Кекконен 74 569 154 23,2 %
1982 Мауно Койвісто 144 1 370 314 43,1 %
1988 Мауно Койвісто 128 1 175 209 39,36 %
   
прямі
Рік Кандидат Голосів Результат
1988 Мауно Койвісто 1 513 234 48,90 % Перемога
1994 Мартті Агтісаарі 1    828 038
2 1 723 485
1 25,9 %
2 53,9 %
Перемога
2000 Тар'я Галонен 1 1 224 431
2 1 644 532
1 40,0 %
2 51,6 %
Перемога
2006 Тар'я Галонен 1 1 397 030
2 1 630 980
1 46,3 %
2 51,8 %
Перемога
2012 Пааво Ліппонен 205,020 6,70 % Програш


Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.