Сант-Андреа-делла-Валле
Сант-Андреа-делла-Валле (італ. Sant'Andrea della Valle) - найбільша барокова церква у Римі. Розташована на одній з центральних магістралей міста - вулиці Віктора Еммануїла II.
| Сант-Андреа-делла-Валле | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′45″ пн. ш. 12°28′28″ сх. д. | |
| Країна |
 Італія[1] |
| Розташування | Рим[1] |
| Тип | Титулярна церква (12 березня 1960) і мала базиліка |
| Стиль | бароко і Архітектура Відродження |
| Архітектор | Франческо Марія Грімальді |
| Засновник | Alfonso Gesualdod |
| Дата заснування | 1650 |
  Сант-Андреа-делла-Валле Сант-Андреа-делла-Валле (Італія) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Будувалася з 1590. За обітницею і на кошти покійної герцогині Амальфи. Більша частина будівельних робіт була здійснена в 1609-1650 за проектом Карло Мадерно. Фасад (1655-1663) спроектував Карло Райнальді.
Церква має третій за величиною купол в Римі після Собору Святого Петра та Пантеон. Над фресками працював пармський майстер Джованні Ланфранко створив багатофігурну динамічну фреску купола "Вознесіння Богоматері» (1621-1625). У 1670 Карло Фонтана добудував капелу Ланчеллотті. Серед скульптурних робіт виділяється надгробок папи Пія II.
У вигаданій капелі цієї базиліки Пуччіні помістив дію першої дії своєї опери «Тоска».
Титулярна церква
З 12 березня 1960 є титульною церквою, кардиналом-священиком з титулом церкви Сант Андреа делла Валле з 28 червня 1988, є італійський кардинал Джованні Канестрі.
Примітки
- archINFORM — 1994.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сант-Андреа-делла-Валле
Сант Андреа делла Валле на initaly.com (англ.)