Санітарні норми
Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи (санітарні норми) — обов'язкові для виконання нормативні показники факторів виробничого середовища або довкілля, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини.
У залежності від фактора, що нормується, С.н. поділяють на:
- гранично допустимі концентрації (ГДК),
- допустимі залишкові концентрації (ДЗК),
- гранично допустимі рівні (ГДР),
- гранично допустимі дози (ГДД).
На стадії дослідницьких та дослідно-промислових розробок і випробувань нових хім. речовин можуть застосовуватися тимчасові гігієнічні нормативи — орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ). Нагляд за дотриманням С.н. здійснює система державних установ спеціального санітарного нагляду, яка має свої обласні, міські і районні санітарно-епідеміологічні станції.
Нагляд
Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах та інших нормативно-технічних документах, відповідністю продукції вимогам безпеки для здоров'я і життя населення здійснюють органи, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби.
Головний державний санітарний лікар України погоджує методи контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров'я і життя населення, інструкції (правила) використання продукції підвищеної небезпечності.
Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право випробування продукції на відповідність її вимогам безпеки для здоров'я і життя населення, визначається Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.
Література
- Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Санітарні норми та правила в Україні / Упоряд. О. М. Роїна. — 4-те вид., змін. — К. : КНТ, 2010. — 528 c.