Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура

Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. San Lorenzo fuori le Mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.

Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура

41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д.
Країна  Італія[1][2]
Розташування Рим[2]
Тип мала базиліка[1]
Папська базиліка і парафіяльна церква
Стиль Романське мистецтво
Дата заснування 6 століття

Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура (Італія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима.

У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.

У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм.

З 1374 по 1847 в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму.

У липні 1943 фасад церквии зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму; відновлювальні роботи тривали до 1949.

Реліквії

Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія.

У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. З сучасніших поховань слід зазначити надгробки папи Пія IX і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері. Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
  2. dati.beniculturali.it — 2014.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.