Парафіяльна церква

Парафіяльна церква — християнський храм, який діє в якості духовного центру парафії[1], що є адміністративно-територіальною одиницею єпископальної системи церковного управління. Як правило, парафіяльною церквою називають храми і будинки молитви в країнах Європи. Наприклад, пресвітеріанська Церква Шотландії використовує систему парафіяльних церков, яка покриває територію всієї Шотландії.

Парафіяльна церква в Лідсі

У багатьох куточках світу, особливо в сільській місцевості, парафіяльні церкви грають найважливішу роль в житті суспільства. Доволі часто в будівлях церкви проводяться і не пов'язані з релігією суспільні події. У минулі часи в комплексі парафіяльних церков разом з храмом будувалися такі будівлі як церковний будинок, парафіяльна школа, богадільня, ратуша та інше.

У багатьох селах Європи є парафіяльні церкви, засновані ще в Середньовіччя. Церковний прихід в Англії (parish) виник з початку XVI століття через реформацію і слідом за нею знищенням монастирів, які у ту пору годували безземельних бідняків. Громадське забезпечення безземельних селян було передано англійським приходам, які в більшості випадків відповідали селу (township), і їх церквам.[2]

Інтер'єр парафіяльної церкви Св. Лоренса, Англія

У дореволюційній Російській імперії частина храмів була безпарафіяльними; такими були, наприклад, храми при кладовищах і храми при лікарнях.

Див. також

Примітки
  1. Приход // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  2. Приход, в Англии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.