Сарису (притока Біюк-Карасу)

Сарису (крим. Sarısuv) — річка у Криму, ліва притока Біюк-Карасу (Велика Карасівка) (басейн Салгира), завдовжки 27 км і площею водозбору 127 км². У перекладі з тюркської означає «Жовта вода».

Сарису
45°04′19″ пн. ш. 34°37′10″ сх. д.
Витік Джерело Паяні, на північних схилах Карабі-Яйли
• висота, м 330 м
Гирло Біюк-Карасу
• координати 45°04′19″ пн. ш. 34°37′10″ сх. д.
Країни:  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Довжина 27 км
Площа басейну: 127 км
Середньорічний стік 5,04 млн м³
Притоки: Дерен-Джилга і Таш-Кура
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 21020000212106300002650
GeoNames 694783

Загальний опис

Сарису бере початок з джерела Паяни на висоті 330 м на північних схилах Карабі-Яйли. Річка протікає між відрогами Головної гряди і підвищеннями Внутрішньої гряди Кримських гір. Прилегла до долини місцевість більш піднесена з правого берега, у верхів'ях має крупногорбкуватий рельєф. Схили пагорбів переважно пологі, в окремих місцях круті, розсічені балками та ярами. Місцевість поступово знижується вниз за течією річки, позначки зменшуються від 450—400 до 200 м. У нижній течії Сарису розкинулося сучасне селище з такою ж назвою. Сарису впадає в річку Біюк-Карасу з лівого берега на 72 км від його гирла, на північний захід від Білогорська (до 1944 року — Карасубаза́р[1]; рос. Белогорск, крим. Qarasuvbazar) .

Цікавий факт
  • У книзі Петер-Симон Паллас "НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА

в 1793—1794 годах " про цю річку зазначено:

Город Карасубазар находится в очень низкой долине, сравнительно

с окружающими со всех сторон возвышенностями и горами, а с западной стороны, где нет гор, долина понижается до ручья Сарис, через который проезжают по каменному мосту.[2]

Примітки
  1. Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIII, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии
  2. [https://imwerden.de/pdf/pallas_puteshestvie_po_yugu_rossii_v_1793-94_godakh.pdf Петер-Симон Паллас // НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА в 1793-1794 годах ]

Література
  • «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2266).
  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
  • (рос.) Олиферов А. Н., Тимченко З. В. Реки и озёра Крыма. — Симферополь: Доля, 2005.
  • Янко М. Топонімічний словник України. — Київ: Знання, 1998.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.