Сауль Малатразі

Народився 17 лютого 1938 року в місті Кальто. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Кальто», СПАЛ та «Кастельмасса».

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за головну команду клубу СПАЛ, у складі якої відразу став гравцем основного складу на рівні Серії A.

1959 року перебрався до «Фіорентини», де спочатку був гравцем ротації, а від сезону 1961/62 отримав постійне місце в основному складі. 1961 року виборював у складі «фіалок» Кубок Італії та Кубок володарів кубків УЄФА.

Згодом, провівши сезон 1963/64 у столичній «Ромі», перейшов до «Інтернаціонале», у складі якого провів два сезони 1964/65 і 1965/66, в яких «Інтер» вигравав національну першість, хоча сам гравець за цей час лише 22 рази виходив на поле в іграх чемпіонату. Також допоміг міланській команді виграти Кубок чемпіонів 1964/65 і два Міжконтинентальні кубки.

1966 року перейшов до «Лекко», а за рік став гравцем «Мілана». У цій команді починав як основний гравець, у сезоні 1967/68 утретє у своїй кар'єрі став чемпіоном Італії, а також виборов Кубок володарів кубків 1967/68. Наступного року здобув свій другий Кубок європейських чемпіонів.

Завершував ігрову кар'єру у рідній команді СПАЛ, до якої повернувся 1970 року і де провів два сезони у Серії C.

1960 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. З 1963 по 1965 рік провів три гри за другу збірну Італії.

1965 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Згодом довгий час до національної команди не викликався, ще дві гри у її складі провів лише у 1969.

Завершивши ігрову кар'єру, залишився у структурі рідного клубу СПАЛ, де з 1973 року був асистентом головного тренера. Згодом протягом 1976–1978 років тренував молодіжну команду клубу.

Пізніше працював у структурах клубів «Пескара» і «Рома», а також протягом 1980-х тренував низку італійський нижчолігових команд.