Саєнко Олександр Олександрович (військовик)

Олекса́ндр Олекса́ндрович Сає́нко — колишній український військовик, підполковник Військово-Морських Сил ЗС України, командир 501-го окремого батальйону морської піхоти (м. Керч).

Саєнко Олександр Олександрович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 18 лютого 1975(1975-02-18) (47 років)
Кримська АРСР
Військова служба
Приналежність  Україна →  Росія
Вид ЗС ВМС ЗС України
Рід військ Морська піхота
Війни / битви Вторгнення Росії в Україну
Командування
2010–2014 501-й батальйон морської піхоти

Після анексії Криму Росією у 2014 році перейшов на бік окупанта.

Життєпис

У 2010 році Саєнка було призначено командиром в/ч А0669 (Керченського механізованого батальйону берегової охорони). Під його керівництвом бійці підрозділу брали участь у навчаннях «Адекватне реагування 2011» та «Перспектива-2012»[1].

26 грудня 2013 року, на базі механізованого батальйону берегової охорони було створено 501-й окремий батальйон морської піхоти ВМС України[2], командування яким було знову доручено Олександру Саєнку.

2 березня 2014 року, під час російсько-українського конфлікту в АР Крим російські військові заблокували вхід та оточили військову частину А0669, заявивши, що збираються допомагати у забезпеченні охорони частини. Після переговорів між Саєнком та представником ЗС РФ, останні відійшли за межі частини[3], однак продовжили блокування.

6 березня 2014 року, українські морпіхи власними силами влаштували музичний концерт для підняття бойового духу[4].

9 березня 2014 року, за словами глави медіа-центру Міноборони України в Криму Владислава Селезньова, до батальйону Саєнка прибув начальник берегових військ Чорноморського флоту РФ генерал-майор Олександр Остріков та запропонував морським піхотинцям до 16 березня прийняти рішення, на чиєму боці вони бажають служити[5].

21 березня 2014 року, Саєнко підняв російський прапор над територією військової частини, тобто після анексії Криму Російською Федерацією перейшов на бік окупантів та[6], за його словами, пишається тим, що зумів не допустити кровопролиття[7]. В подальшому, продовжив службу на попередній посаді в Збройних силах РФ, згодом був підвищений до заступника командира 810-ї окремої бригади.

У 2017 році колишній український морпіх командував парадом російських військ 9 травня в м. Керчі[8].

Примітки
  1. Історична довідка військової частини А0669. Сайт в/ч А0669. Процитовано 10 березня 2014.
  2. В Украине появился новый батальон морской пехоты (рос.). «Украинские национальные новости». Процитовано 10 березня 2014.
  3. Біля військової частини в Керчі чергують російські військові. «Ракурс». Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 10 березня 2014.
  4. Керченские морпехи устроили в части концерт (рос.). «Kerch.FM». Процитовано 10 березня 2014.
  5. Загарбники з РФ зробили українцям у Керчі «останню китайську» пропозицію. «Українська правда». Процитовано 10 березня 2014.
  6. Оприлюднено список офіцерів-зрадників з Криму. «Lb.ua». Процитовано 14 листопада 2014.
  7. Українські адмірали на службі в Росії? Історії «дезертирів», які не вийшли з Криму. 08.01.2022, 12:30
  8. Українські адмірали на службі в Росії? Історії «дезертирів», які не вийшли з Криму. 08.01.2022, 12:30

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.